Що таке система гнучкого робочого часу? Чи можна її застосувати до програмістів?

У останні роки активно обговорюється реформа робочого часу, а такі форми роботи, як телепраця та робота на дому, привертають все більше уваги. Серед цих різноманітних форм роботи існує така, як система дискреційного труду. Багато людей, мабуть, чули цей термін, але не всі точно розуміють, що він означає. Тому в цій статті ми спочатку пояснимо, що таке система дискреційного труду. Потім ми розглянемо питання, чи може ця система бути застосована до програмістів.

Що таке система дискреційного працевлаштування

Система дискреційного працевлаштування включає в себе систему дискреційного працевлаштування для спеціалізованих професій та систему дискреційного працевлаштування для планувальних професій. Система дискреційного працевлаштування для спеціалізованих професій, згідно з наказом Міністерства охорони здоров’я, праці та добробуту Японії та повідомленням міністра, визначає роботу, яка вимагає значної свободи вибору працівником способів виконання роботи, методів та розподілу часу. Якщо роботодавець та працівник попередньо визначають роботу, яка підпадає під цю категорію, і працівник фактично виконує цю роботу, вважається, що працівник працював визначений роботодавцем час.

З іншого боку, система дискреційного працевлаштування для планувальних професій визначає роботу, яка дозволяє працівникам визначати способи виконання роботи та розподіл часу в певному діапазоні роботи в кожному відділі компанії, зосереджуючись на результаті, щоб підвищити ефективність роботи та продуктивність. Щодо програмістів, проблема полягає в застосуванні системи дискреційного працевлаштування для спеціалізованих професій, тому нижче ми пояснимо цю систему.

Система дискреційного працевлаштування для спеціалізованих професій визначена в пункті 1 підпункту 1 статті 38-3 Японського закону про стандарти праці (Japanese Labor Standards Act), який стверджує, що “якщо роботодавець та працівник попередньо визначають роботу, яка вимагає значної свободи вибору працівником способів виконання роботи, методів та розподілу часу, і працівник фактично виконує цю роботу, вважається, що працівник працював визначений роботодавцем час.”
※Див. (Веб-сайт Міністерства охорони здоров’я, праці та добробуту) https://www.mhlw.go.jp/general/seido/roudou/senmon/index.html[ja]

https://monolith.law/corporate/checkpoints-of-employment-agreement[ja]

Що таке робота, що підпадає під систему дискреційного працевлаштування

Робота, що підпадає під систему дискреційного працевлаштування, як вказано вище, повинна бути визначена відповідно до наказу Міністерства охорони здоров’я, праці та добробуту (Японський закон про виконання стандартів праці) та оголошенням міністра охорони здоров’я, праці та добробуту.
В наказі Міністерства охорони здоров’я, праці та добробуту та оголошенні міністра охорони здоров’я, праці та добробуту визначено 19 видів роботи, які підпадають під цю систему.

（1） Дослідження та розробка нових товарів або технологій, або дослідження в гуманітарних або природничих науках
(2) Аналіз або проектування систем обробки інформації (система, що складається з кількох елементів, що використовують електронний комп’ютер для обробки інформації, і яка є основою для проектування програм)
(3) Збір або редагування матеріалів для газет або видавничої справи, або збір або редагування матеріалів для створення телепрограм (так званих “телепрограм”) відповідно до закону про радіомовлення (Закон №132 1950 року (1950)), закону про регулювання операцій кабельного радіомовлення (Закон №135 1951 року (1951)) або закону про кабельне телебачення (Закон №114 1972 року (1972))
(4) Винахід нових дизайнів для одягу, інтер’єру, промислових виробів, реклами тощо
(5) Робота продюсера або режисера в бізнесі створення телепрограм, фільмів тощо
(6) Винахід тексту, що стосується змісту, особливостей тощо товарів у рекламі, просуванні тощо (так звана робота копірайтера)
(7) Виявлення проблем для використання систем обробки інформації в управлінні бізнесом або винахід або консультації щодо методів їх використання (так звана робота системного консультанта)
(8) Винахід, вираження або консультації щодо розташування освітлювальних приладів, меблів тощо в приміщенні (так звана робота інтер’єрного координатора)
(9) Створення програмного забезпечення для ігор
(10) Аналіз, оцінка тенденцій на ринку цінних паперів або вартості цінних паперів, або консультації щодо інвестицій на основі цього (так звана робота аналітика цінних паперів)
(11) Розробка фінансових продуктів за допомогою знань фінансової інженерії тощо
(12) Дослідницька робота професорів в університетах, визначених Законом про шкільну освіту (Закон №26 1947 року (1947)) (обмежено тими, хто головним чином займається дослідженнями)
(13) Робота сертифікованого бухгалтера
(14) Робота адвоката
(15) Робота архітектора (архітектор першого класу, архітектор другого класу та архітектор дерев’яних будівель)
(16) Робота оцінювача нерухомості
(17) Робота патентного повіреного
(18) Робота податкового консультанта
(19) Робота консультанта для малого та середнього бізнесу

(Веб-сайт Міністерства охорони здоров’я, праці та добробуту: https://www.mhlw.go.jp/general/seido/roudou/senmon/index.html[ja])

Ці 19 видів роботи вимагають високої спеціалізації та широкого визнання дискреції працівників, тому вони особливо визначені.

Чи можливе застосування системи дискреційної роботи до програмістів?

Вище ми описали роботу, до якої може бути застосована система дискреційної роботи для спеціалістів. Але чи входять програмісти до цієї категорії? Нижче ми пояснимо, чи можна включити програмістів до роботи, що підпадає під систему дискреційної роботи для спеціалістів.

Проблематична робота

Програміст – це людина або професія, що створює програми. Основні обов’язки програміста полягають у створенні вихідного коду на мові програмування на основі специфікації програмного забезпечення. Враховуючи обов’язки програміста, питання про те, чи можна застосувати систему дискреційної роботи для спеціалістів до програміста, залежить від того, чи можна вважати роботу програміста “аналізом або проектуванням інформаційної системи (система, що складається з кількох елементів, що використовуються для обробки інформації за допомогою електронного обчислювального пристрою та є основою для проектування програми)”.

Значення роботи з аналізу або проектування інформаційних систем

Навіть якщо вам кажуть “робота з аналізу або проектування інформаційних систем”, не можна точно зрозуміти, яку конкретну роботу це означає на основі тексту закону. Тому Токійське бюро праці та нагляду за стандартами праці опублікувало документ “Для правильного впровадження системи роботи за власним розсудом для спеціалізованих професій[ja]“, в якому пояснюється конкретний зміст цієї роботи.

Що таке “інформаційна система”

У документі “Для правильного впровадження системи роботи за власним розсудом для спеціалізованих професій” “інформаційна система” визначається як “система, що складається з компонентів, таких як апаратне забезпечення комп’ютера, програмне забезпечення, комунікаційна мережа, програми для обробки даних, з метою обробки інформації, такої як організація, обробка, зберігання, пошук і т.д.”

По-перше, для того, щоб бути інформаційною системою, вона повинна мати мету “обробки інформації, такої як організація, обробка, зберігання, пошук і т.д.”
По-друге, вона повинна “складатися з компонентів, таких як апаратне забезпечення комп’ютера, програмне забезпечення, комунікаційна мережа, програми для обробки даних”.

Що таке “робота з аналізу або проектування інформаційних систем”

Далі, “робота з аналізу або проектування інформаційних систем” визначається як “робота, що включає (і) визначення оптимального методу обробки даних на основі розуміння потреб, аналізу роботи користувачів, вибору моделей, що відповідають цьому методу, (іі) проектування вводу/виводу, проектування процедур обробки, проектування системи застосувань, визначення деталей конфігурації обладнання, визначення програмного забезпечення, і т.д., (ііі) оцінка системи після її запуску, виявлення проблем, вдосконалення для їх вирішення”. І в “роботі з аналізу або проектування інформаційних систем” зазначено, що “програмісти, які проектують або створюють програми, не включаються”. З цього можна зрозуміти, що звичайні програмісти, як правило, не включаються до роботи, яка підпадає під систему роботи за власним розсудом.

Приклад судового рішення про застосування системи дискреційної праці до програмістів

Є судове рішення, яке визначило, чи може бути застосована система дискреційної праці до програмістів. Це справа ADD (рішення Кіотського окружного суду від 31 жовтня 2011 року (рік 23 ери Хейсей), робочий прецедент № 1041, стор. 49). Давайте розглянемо, яким було це рішення.

Огляд справи

Спочатку, X працював у компанії Y, що займається комп’ютерами, з моменту її заснування у травні 2001 року (рік 13 ери Хейсей) як системний інженер під системою дискреційної праці, де робочий час вважався 8 годин на день. З вересня 2008 року (рік 20 ери Хейсей) через численні проблеми, спричинені помилками X та його команди в роботі з налаштуванням, X був діагностований з “депресією” у лютому 2009 року (рік 21 ери Хейсей) і покинув Y у березні того ж року. Y подав до суду, вимагаючи від X відшкодувати збитки у розмірі 20,34 мільйонів єн, оскільки X не виконав свої обов’язки належним чином або не дотримався правил у відносинах з клієнтами. На це X відповів контрпозовом, вимагаючи від Y виплати несплаченої надбавки за понаднормову роботу, пені за затримку платежу, додаткової плати та відшкодування збитків через порушення обов’язку забезпечення безпеки.

Спірне питання, пов’язане з цією статтею

У цій справі було декілька спірних питань, але у контексті цієї статті важливим є питання про “застосування системи дискреційної праці для спеціалізованих професій (спірне питання 2)”. Тобто, чи входила робота, яку виконував X, до “роботи з аналізу або проектування інформаційних систем”, яка є цільовою роботою для системи дискреційної праці для спеціалізованих професій.

Рішення суду

У справі ADD суд вирішив, що “не можна стверджувати, що робота, яку виконував X, була ‘роботою з аналізу або проектування інформаційних систем’, як це вказано в статті 38-3 Закону про стандарти праці та пункті 2 підпункту 2 статті 24-2 Правил виконання цього Закону, і не можна визнати, що вимоги до застосування системи дискреційної праці для спеціалізованих професій були виконані”.

Спочатку, щодо того, чи відповідає робота цільовій роботі, вона не визначається формально, а об’єктивно, як “робота, яка, з огляду на її характер, вимагає значної свободи дій працівника, який виконує цю роботу, тому що важко для роботодавця дати конкретні інструкції щодо способів виконання роботи та розподілу часу” (пункт 1 статті 38-3 Закону про стандарти праці).

У справі ADD суд вирішив, що “як зазначив керівник відділу A компанії F [компанія, яка доручила роботу Y], робота, яку виконували працівники Y, включаючи X, була частиною системи програмного забезпечення G, виконаної на основі інструкцій від компанії F, і мала бути завершена протягом 1-2 тижнів (у випадку невідкладності, наступного дня або через 2-3 дні), і не можна заперечувати, що вона мала обмежену свободу дій у виконанні роботи”.

Тобто, у справі ADD було вирішено, що робота, яку виконував X, мала обмежену свободу дій, і система дискреційної праці для спеціалізованих професій не може бути застосована до X. В результаті було визнано наявність несплаченої надбавки за понаднормову роботу на суму приблизно 6 мільйонів єн.

Підсумок

Вище ми розглянули основні положення системи дискреційної праці для спеціалізованих професій та чи може вона бути застосована до програмістів. Як ми вже зазначали в цій статті, для того, щоб програмістам було дозволено застосовувати систему дискреційної праці для спеціалізованих професій, необхідно виконати строгі вимоги. Програмісти, до яких застосовується система дискреційної праці, повинні ретельно перевірити, чи дійсно вони відповідають вимогам для її застосування. Крім того, представники компаній, які застосовують систему дискреційної праці до програмістів або планують це зробити, повинні впевнитися, що вони дійсно можуть це зробити. Щодо цих рішень, потрібно консультуватися з експертами, тому рекомендується звернутися до адвоката, який є спеціалістом в цій галузі.