Набуття та анулювання власних акцій у корпоративному праві Японії

Концепція власних акцій у японському корпоративному праві (Закон про компанії Японії, 2005 рік (Heisei 17) закон №86) відіграє надзвичайно важливу роль у фінансовій стратегії підприємств та підвищенні вартості для акціонерів. Власні акції – це акції, які акціонерна компанія викуповує та утримує сама. У минулому, під старим Торговим законом Японії, придбання власних акцій було в основному заборонено через ризик підірвати фінансову основу компанії. Це було засновано на консервативному законодавчому дизайні, який глибоко вкорінений у принципі “збереження та збільшення капіталу”, що запобігав легкому відтоку капіталу, внесеного при заснуванні компанії, та підтримував фінансову основу компанії.

Однак, після змін у Торговому законі у 2001 році та прийняття чинного Закону про компанії, придбання та утримання власних акцій стало в основному вільним, перетворившись на важливий інструмент, що дозволяє сучасному корпоративному управлінню проводити гнучку політику капіталу. Ці зміни в законодавстві не обмежуються лише технічними правовими змінами, але також вказують на зростаючу необхідність для японських компаній в глобальному конкурентному середовищі вести більш гнучку фінансову стратегію та на зростаючу увагу до максимізації вартості для акціонерів як сучасної цілі управління. У країнах Заходу придбання власних акцій давно є загальноприйнятою стратегією повернення капіталу акціонерам і широко використовується для злиття та поглинання (M&A) та як стимул для працівників. Зміни в японському законодавстві можна розглядати як важливий крок для приведення у відповідність з міжнародною корпоративною практикою та підвищення конкурентоспроможності японських компаній. Іншими словами, ці зміни в законодавстві є частиною глибшого тренду, що сприяє зрілості корпоративного управління (корпоративної губернанс) та капітальних ринків усієї японської економіки. У цій статті ми детально розглянемо придбання та анулювання власних акцій, визначених японським корпоративним правом, їхні цілі, а також правові вимоги та процедури.

Мета придбання власних акцій

Придбання власних акцій використовується сучасними японськими компаніями з різноманітними стратегічними цілями. Цей процес рідко здійснюється з однією метою, а частіше він визначається через комбінацію кількох корпоративних стратегій.

Перш за все, придбання власних акцій широко використовується як частина віддачі вигод акціонерам. Коли компанія викуповує свої акції з ринку, загальна кількість акцій, що обігаються, зменшується, що може підвищити прибуток на акцію (EPS) та рентабельність власного капіталу (ROE), а в результаті може призвести до зростання ціни акцій. Це розглядається як повернення економічної вигоди акціонерам, подібно до виплати дивідендів. З огляду на те, що Токійська фондова біржа сприяє управлінню, зосередженому на капітальних витратах та ціні акцій, придбання власних акцій розглядається як активний засіб підвищення оцінки з боку ринку, наприклад, для поліпшення PBR (співвідношення ціни акцій до чистих активів).

По-друге, це також служить захистом від ворожих поглинань. Володіння власними акціями компанією зменшує кількість акцій, що обігаються на ринку, і може знизити ризик ворожого поглинання. Збільшення частки власних акцій підвищує фінансовий бар’єр для покупця, який намагається отримати більшість акцій.

По-третє, воно використовується для регулювання бізнес-спадкоємності та структури акціонерів. У малому та середньому бізнесі придбання власних акцій може використовуватися як захід бізнес-спадкоємності. Наприклад, шляхом викупу акцій від спадкоємців, крім наступника, та їх анулювання, можливо зосередити право управління в руках наступника. Також, у випадку некотируваних компаній, коли акціонери хочуть перетворити свої акції на готівку, але ринку для цього немає, компанія може викупити їх, задовольняючи потреби акціонерів у продажу. Це також дозволяє запобігти розпорошенню акцій та стабілізувати управління.

По-четверте, можливе використання для стимулювання співробітників та стратегії M&A. Придбані власні акції можуть бути надані керівникам та співробітникам як сток-опціони або акційні винагороди, що підвищує їх мотивацію та сприяє зростанню вартості компанії. Також вони можуть використовуватися як оплата в рамках M&A, що передбачає обмін акціями, дозволяючи компанії зберегти кошти та просувати корпоративну реорганізацію.

Таким чином, придбання власних акцій часто визначається через комбінацію кількох корпоративних стратегій, таких як віддача вигод акціонерам, захист від поглинань, бізнес-спадкоємність, M&A та стимулювання співробітників. Наприклад, придбання власних акцій під час зниження ціни акцій може одночасно підтримувати ціну акцій, підвищувати прибуток на акцію для зміцнення віддачі акціонерам та зменшувати кількість акцій, що обігаються, для зниження ризику поглинання. Ця багатогранність показує, що придбання власних акцій не є просто бухгалтерським обліком чи питанням управління коштами, а є важливим рішенням управління, яке глибоко інтегроване в довгострокову стратегію зростання компанії, політику капіталу, корпоративне управління та плани бізнес-спадкоємності. Особливо для публічних компаній, з огляду на сприяння Токійської фондової біржі управлінню, зосередженому на капітальних витратах та ціні акцій, придбання власних акцій розглядається як активний засіб підвищення оцінки з боку ринку, наприклад, для поліпшення PBR. У некотируваних компаніях стратегічна цінність виявляється в контексті вирішення більш практичних та невідкладних завдань, таких як ліквідація акцій з низькою ліквідністю та забезпечення гладкої бізнес-спадкоємності. Це вказує на те, що придбання власних акцій є гнучким інструментом, який може значно змінювати своє використання в залежності від ситуації в компанії та бажаного напрямку розвитку.

Юридичні вимоги та процедури придбання власних акцій компанії

Придбання власних акцій компанії впливає на її майно, тому в Японії цей процес регулюється строгими вимогами та процедурами згідно з Японським корпоративним законодавством.

Принципи регулювання джерел фінансування та сума, яка може бути розподілена

Коли акціонерне товариство здійснює викуп власних акцій за плату на підставі угоди з акціонерами, загальна сума винагороди не повинна перевищувати “суму, яка може бути розподілена” на дату набуття чинності такої дії (стаття 461, пункт 1 Японського корпоративного закону). Це “регулювання джерел фінансування” є важливим положенням, яке запобігає неправомірному відтоку активів компанії та шкоді кредиторам. Викуп власних акцій означає, що компанія викуповує акції від акціонерів, що супроводжується відтоком коштів, тобто відтоком активів компанії. Якщо не встановити обмеження на цей відтік коштів, компанія може надмірно викуповувати власні акції, що призведе до ослаблення фінансової основи компанії та створить ризик неможливості кредиторами стягнути свої борги.

Положення про “регулювання джерел фінансування”, визначене в статті 461 Японського корпоративного закону, є надзвичайно важливою правовою вимогою, створеною для уникнення цього ризику. Введення концепції “суми, яка може бути розподілена”, встановлює межі коштів, які компанія може повернути акціонерам, тим самим захищаючи інтереси кредиторів та забезпечуючи фінансову стабільність компанії. Сума, яка може бути розподілена, розраховується на основі суми нерозподіленого прибутку та змінюється в залежності від фінансового стану компанії. Це свідчить про те, що дух “принципу збереження капіталу”, який існував ще з часів старого торгового законодавства, зберігається у зміненій формі навіть у сучасних умовах лібералізації викупу власних акцій. Компанії зобов’язані точно розраховувати цю суму, яка може бути розподілена, при плануванні викупу власних акцій та дотримуватися її, оскільки порушення може призвести до серйозних правових ризиків, таких як відповідальність директорів та недійсність викупу акцій. Це регулювання служить правовою та практичною основою для компаній у забезпеченні балансу між поверненням коштів акціонерам та захистом кредиторів.

Придбання за згодою акціонерів (включаючи ринкові угоди) в Японії

Основні процедури придбання власних акцій за плату в Японії викладені нижче.

Рішення загальних зборів акціонерів (стаття 156 Закону про компанії Японії)

Для придбання компанією власних акцій за згодою акціонерів за плату необхідно заздалегідь визначити наступні пункти звичайним рішенням загальних зборів акціонерів відповідно до статті 156 пункту 1 Закону про компанії Японії:

• Кількість акцій для придбання (у випадку компаній з видами акцій, типи акцій та кількість кожного типу)
• Зміст та загальна сума грошей або інших виплат, що видаються в обмін на акції
• Період, протягом якого можливе придбання акцій (не може перевищувати одного року)

Це рішення встановлює межі для компанії щодо “скільки акцій, за якою ціною та протягом якого періоду” вона може придбати власні акції, і розглядається як один із способів повернення прибутку акціонерам нарівні з виплатою дивідендів.

Рішення ради директорів (стаття 157 Закону про компанії Японії)

У межах лімітів, встановлених рішенням загальних зборів акціонерів, при фактичному придбанні власних акцій необхідно визначити наступні пункти рішенням ради директорів (у випадку компаній з радою директорів) відповідно до статті 157 пунктів 1 та 2 Закону про компанії Японії:

• Кількість акцій для придбання
• Зміст та кількість або сума грошей або інших виплат, що видаються за одну акцію, або метод їх розрахунку
• Загальна сума грошей або інших виплат, що видаються в обмін на акції
• Кінцевий термін подання заявок на передачу акцій

За рішенням ради директорів визначаються конкретні умови придбання, і воно виконується.

Повідомлення акціонерам та оголошення та подання заявок на передачу (статті 158 та 159 Закону про компанії Японії)

Після визначення радою директорів умов придбання, компанія повідомляє акціонерам або робить оголошення про ці умови відповідно до статті 158 Закону про компанії Японії. Акціонери, які отримали повідомлення, подають заявки на передачу акцій до встановленого компанією кінцевого терміну відповідно до статті 159 пункту 1 Закону про компанії Японії. Якщо загальна кількість заявок перевищує загальну кількість акцій для придбання, вони придбаваються пропорційно.

Ринкові угоди та публічні пропозиції

Коли публічна компанія придбаває власні акції, вона може використовувати такі методи, як ринкові покупки на Токійській фондовій біржі, покупки за допомогою позабіржових торгових систем, таких як ToSTNeT-2 та ToSTNeT-3, або публічні пропозиції купівлі акцій (TOB) від невизначеного кола акціонерів. Публічні пропозиції купівлі мають значний вплив на ринок, тому вимагається розкриття інформації та забезпечення рівних можливостей продажу відповідно до Закону про фінансові інструменти та біржі.

Набуття власних акцій від конкретного акціонера в Японії

Коли компанія набуває власні акції лише від певного акціонера, для забезпечення справедливості між акціонерами вимагаються більш строгі процедури.

Особливе рішення загальних зборів акціонерів (стаття 160 Японського корпоративного закону)

Для набуття власних акцій від конкретного акціонера необхідно визначити наступні пункти за особливим рішенням загальних зборів акціонерів згідно зі статтею 160 пункт 1 Японського корпоративного закону:

• Кількість акцій, які будуть набуті
• Зміст та загальна сума грошей або інших вартостей, які будуть надані в обмін на акції
• Період, протягом якого можна набувати акції (не може перевищувати одного року)
• Намір набути власні акції від конкретного акціонера та ім’я або назва цього акціонера

Для прийняття цього особливого рішення необхідна присутність більш ніж половини акціонерів, які мають право голосу, та підтримка двох третин голосів присутніх акціонерів. Конкретний акціонер не може брати участь у голосуванні за це рішення (стаття 160 пункт 4 Японського корпоративного закону).

Право додаткової вимоги продавця

При набутті акцій від конкретного акціонера іншим акціонерам надається “право додаткової вимоги продавця” для запобігання їхній шкоді (статті 160 пункти 2 і 3 Японського корпоративного закону). Це право дозволяє іншим акціонерам протягом певного періоду вимагати включення їх як продавців, якщо компанія повідомила про намір набути власні акції від конкретного акціонера. У разі такої вимоги компанія повинна внести зміни до пропозиції.

Однак, у певних обставинах, наприклад, при набутті акцій за ринковою ціною, яка не перевищує ринкову вартість, положення про право додаткової вимоги продавця не застосовуються (стаття 161 Японського корпоративного закону). Це пов’язано з тим, що інші акціонери мають можливість продати свої акції на ринку, тому їхня шкода вважається меншою.

Вимога Японського корпоративного закону до “набуття власних акцій від конкретного акціонера” за особливим рішенням загальних зборів акціонерів встановлюється для захисту “принципу рівності акціонерів”, який є важливим для японського законодавства. Якби компанія могла легко набувати акції лише від певних акціонерів, керівництво могло б використовувати це для зміцнення свого контролю, купуючи акції за високою ціною від акціонерів, які їх опонують, що могло б призвести до несправедливих угод для інших акціонерів. Для вирішення цих питань стаття 160 встановлює вимогу особливого рішення та вводить систему “права додаткової вимоги продавця”. Це допомагає запобігти перевагам для конкретних акціонерів та забезпечує рівні можливості для продажу акцій іншим акціонерам. Положення про те, що конкретний акціонер не може голосувати (стаття 160 пункт 4 Японського корпоративного закону), також є важливим заходом для забезпечення справедливості. Ці строгі процедури не є просто формальними вимогами, а відображають глибокий зміст захисту акціонерів, закладений у корпоративному законодавстві Японії, та прагнення до забезпечення прозорості та справедливості в корпоративному управлінні. Для іноземних інвесторів це особливо важливий аспект для розуміння, наскільки японське корпоративне законодавство наголошує на справедливості між акціонерами у певних угодах.

Мета анулювання власних акцій у Японії

Анулювання власних акцій – це процес, за яким компанія скасовує наявні у своєму володінні власні акції, зменшуючи таким чином загальну кількість випущених акцій. Придбання власних акцій є передумовою для цього процесу.

Анулювання власних акцій здійснюється з такими цілями:

Перш за все, це нормалізація загальної кількості випущених акцій та вплив на ціну акцій. Зменшення кількості акцій сприяє підвищенню вартості однієї акції, що може призвести до зростання їх ціни на ринку. Це відбувається через збільшення рідкісності акцій шляхом зменшення їх кількості, що циркулює на ринку. Також це дозволяє налагодити ефективніше управління акціонерами шляхом приведення кількості акцій до оптимального рівня.

По-друге, це підвищення вартості для акціонерів та захист від ворожих поглинань. Анулювання власних акцій збільшує прибуток на одну акцію (EPS), що посилює віддачу вартості акціонерам. Крім того, зменшення кількості акцій, доступних на ринку, підвищує бар’єри для потенційних ворожих поглинань, виступаючи як стратегія оборони.

По-третє, це концентрація управлінських прав у процесі передачі бізнесу. Так само, як і придбання власних акцій, анулювання акцій, отриманих від спадкоємців, які не є наступниками, дозволяє підвищити частку акцій, що належать наступнику, тим самим концентруючи управлінські права.

Придбання та анулювання власних акцій є самостійними діями, але вони тісно пов’язані в контексті корпоративної стратегії. Після придбання власних акцій компанія може зберігати їх як “скарбничні акції”, але рішення про їх анулювання залежить від конкретних цілей компанії. Зберігання акцій як скарбничних надає гнучкість для їх повторного використання в майбутніх M&A або як частину винагороди співробітникам. Вибір анулювання означає, що ці акції назавжди зникають з ринку і більше не будуть циркулювати, що дозволяє постійно зменшити загальну кількість випущених акцій та надійно підвищити вартість однієї акції, а також зміцнити захист від ворожих поглинань. Вибір між “зберіганням” та “анулюванням” базується на різноманітних управлінських рішеннях, які включають короткострокові потреби в капіталі, політику віддачі акціонерам, довгострокову капітальну політику, а також стратегії M&A та плани передачі бізнесу. Наприклад, якщо існує висока ймовірність майбутнього M&A, компанія може вирішити зберегти акції як скарбничні, а якщо пріоритетом є стабілізація ціни акцій або управління, то може вибрати анулювання. Ця взаємодія демонструє глибину стратегічної гнучкості, яку система власних акцій надає компаніям.

Юридичні вимоги та процедура анулювання власних акцій під японським законодавством

Процедура анулювання власних акцій є спрощеною порівняно з процедурою їх придбання.

Анулювання за рішенням ради директорів (стаття 178 Компанійного закону Японії)

Акціонерні товариства можуть анулювати власні акції. У такому випадку необхідно визначити кількість акцій, які підлягають анулюванню (у випадку компаній з виданням акцій різних класів, необхідно вказати клас та кількість акцій кожного класу), згідно зі статтею 178 пункт 1 Компанійного закону Японії. У компаній з установленою радою директорів рішення про анулювання має бути прийняте на основі рішення ради директорів, згідно зі статтею 178 пункт 2 Компанійного закону Японії.

На відміну від “придбання” власних акцій, яке вимагає рішення загальних зборів акціонерів (іноді спеціального рішення), “анулювання” можливе виключно на основі рішення ради директорів, що випливає з юридичної оцінки власних акцій за Компанійним законом Японії. Придбання власних акцій є актом повернення активів компанії акціонерам, що може мати прямий вплив на інтереси кредиторів та інших акціонерів, як це вказано у регулюванні джерел фінансування. Тому вимагається більш строге схвалення загальних зборів акціонерів. З іншого боку, анулювання власних акцій є актом ліквідації вже наявних власних акцій компанії, що призводить до зменшення загальної кількості випущених акцій, але не зменшує чисті активи компанії (хоча і передбачає бухгалтерські операції, відрізняється від зменшення капіталу шляхом використання резервного капіталу чи капіталу). Натомість, це часто приносить користь існуючим акціонерам, наприклад, підвищуючи вартість на акцію, тому Компанійний закон Японії оцінює це як дію, яка “не приносить значної шкоди” існуючим акціонерам, і тому спрощує процедуру, довіряючи рішення раді директорів. Це спрощення є результатом надання законом гнучкості, що дозволяє компаніям більш динамічно реалізовувати капітальну політику і підтверджує стратегічне значення власних акцій у сучасному корпоративному управлінні.

Реєстраційна процедура після анулювання

У разі зменшення загальної кількості випущених акцій компанії в результаті анулювання власних акцій, необхідно зареєструвати цей факт. Зміни у реєстрації повинні бути здійснені протягом двох тижнів з дати набуття чинності. У випадку компаній, що випускають акції, датою набуття чинності є день знищення акційних сертифікатів та видалення записів з реєстру акціонерів.

Практичні поради для іноземних інвесторів у Японії

Коли іноземні інвестори беруть участь у транзакціях, пов’язаних із придбанням або анулюванням власних акцій компанії згідно з японським корпоративним законодавством, вони повинні звернути увагу на особливості японської правової системи.

Застосування Закону про валютний контроль та зовнішню торгівлю (Закон про валютний контроль)

Коли іноземні інвестори здійснюють прямі інвестиції в японські компанії, такі інвестиції можуть підпадати під регулювання Закону про валютний контроль та зовнішню торгівлю (Закон про валютний контроль). Зокрема, інвестиції в японські компанії, що займаються діяльністю, пов’язаною з національною безпекою, такою як оборона, зв’язок, енергетика, або придбання акцій, що перевищують певний відсоток голосів (наприклад, більше ніж 10%), вимагають “попереднього повідомлення” до відповідних міністерств, таких як Міністерство економіки, торгівлі та промисловості або Міністерство фінансів, і підлягають перевірці (зазвичай протягом 30 днів). Інвестування без попереднього повідомлення або подання неправдивих даних може призвести до штрафів, тому необхідно бути дуже уважними. Існує також система звільнення від попереднього повідомлення за умови дотримання певних критеріїв, але дотримання цих критеріїв підлягає моніторингу.

Податкові наслідки

Придбання власних акцій має податкові наслідки для акціонера, який їх продає. Коли компанія придбає власні акції та виплатить акціонеру вартість, частина цієї виплати може бути визнана як “припущена дивіденда” і підлягати оподаткуванню. Це тому, що виплачена сума вважається складовою відшкодування вартості акцій та відшкодування прибутку. Зокрема, для іноземних акціонерів та іноземних юридичних осіб, як правило, стягується податок у розмірі 20.42% у вигляді податку у джерелі виплати. Однак, якщо між Японією та країною проживання інвестора укладено податкову угоду, то за її положеннями податок у джерелі виплати може бути звільнений або знижений. Також, якщо американська публічна компанія здійснює викуп власних акцій, починаючи з 1 січня 2023 року, на певні викупи акцій накладається додатковий податок у розмірі 1% (excise tax), і це може застосовуватися також до японських публічних компаній, які мають дочірні компанії у США, тому рекомендується консультація з міжнародними податковими експертами.

Важливість підтримки від фахівців у сфері японського права

Японський корпоративний закон встановлює детальні та строгі процедури для придбання та анулювання власних акцій. Хоча процедури придбання власних акцій японськими компаніями чітко визначені в японському корпоративному законі, коли іноземні інвестори беруть участь у цих транзакціях, на них можуть одночасно поширюватися регулювання з кількох правових сфер, таких як Закон про валютний контроль та міжнародне податкове право. Наприклад, коли іноземний інвестор придбає акції японської компанії, що належить до визначеної категорії, окрім процедур придбання власних акцій згідно з японським корпоративним законом, виникає обов’язок попереднього повідомлення згідно з Законом про валютний контроль, що може вплинути на часові рамки угоди. Крім того, якщо виплата за продаж акцій визнана як “припущена дивіденда”, податкове оброблення може стати складнішим залежно від країни проживання акціонера та наявності податкової угоди.

Такі складні правові та податкові ризики можуть призвести до непередбачених правових зобов’язань, додаткових витрат або навіть до припинення угоди для іноземних інвесторів. Тому для вирішення питань, пов’язаних з інвестиційними регулюваннями Закону про валютний контроль, секторальними ліцензійними системами та складними податковими процедурами, необхідні глибокі знання японського права та податкового законодавства.

Підсумки

Придбання та анулювання власних акцій за японським корпоративним правом є невід’ємними елементами капітальної політики компаній, підтримуючи різноманітні управлінські стратегії, такі як винагорода акціонерам, захист від ворожих поглинань, передача бізнесу та злиття та поглинання. Перехід від принципу заборони під старим Торговим законом до принципу вільного набуття за сучасним корпоративним правом Японії свідчить про еволюцію правової системи, яка дозволяє японським компаніям розгортати більш гнучкі та динамічні капітальні стратегії. Придбання власних акцій супроводжується строгими вимогами до джерел фінансування, рішеннями загальних зборів акціонерів, а також, у випадку придбання від певних акціонерів, спеціальними рішеннями та правом додаткової вимоги продавця для захисту принципу рівності акціонерів. З іншого боку, анулювання власних акцій можливе лише за рішенням ради директорів і процедура значно спрощена.

Коли іноземні інвестори беруть участь у цих угодах, вони повинні звертати особливу увагу, оскільки на них застосовуються не тільки положення японського корпоративного права, але й інвестиційні обмеження за Законом про валютні операції та зовнішню торгівлю Японії (Закон про валютні операції), а також складні податкові наслідки, що вимагають розгляду в кількох правових областях. Для ефективного подолання цих складних правових та податкових викликів необхідна підтримка експертів, які добре обізнані з японською правовою системою, комерційними звичаями та міжнародним податковим правом.

Юридична фірма “Моноліт” має значний досвід у сфері правових питань, пов’язаних з акціями, та підтримувала різноманітні компанії та інвесторів як в Японії, так і за її межами. У нашій фірмі працюють адвокати, які володіють кваліфікацією іноземних юристів та вільно розмовляють англійською мовою, що дозволяє нам надавати високоякісні юридичні послуги на основі глибоких знань та практичного досвіду у сфері корпоративного права Японії як англійською, так і японською мовами.