Випуск акцій на вигідних умовах в японському корпоративному праві та практичні аспекти, на які слід звернути увагу

Концепція “вигідного випуску акцій” за Японським корпоративним правом (日本の会社法) є надзвичайно важливою темою у контексті залучення капіталу та капітальної політики компаній. Це відноситься до випуску нових акцій для певних акціонерів або третіх осіб за значно нижчою ціною, ніж ринкова. Такі дії можуть посилити фінансову базу компанії, але водночас потенційно суттєво впливати на інтереси існуючих акціонерів, тому вони підлягають строгому юридичному регулюванню.

Вигідний випуск акцій часто використовується, зокрема, стартапами для залучення фінансування, у процесах передачі бізнесу або як частина стратегії злиття та поглинання (M&A). Однак помилки у процедурі або встановленні ціни можуть призвести до опору з боку існуючих акціонерів та ризику юридичних конфліктів. Японське корпоративне право надає велике значення принципу рівності акціонерів, і вигідний випуск акцій може призвести до розмивання частки існуючих акціонерів та зниження вартості однієї акції, тому його законність піддається суворому оскарженню.

У цій статті ми детально розглянемо визначення вигідного випуску акцій за Японським корпоративним правом, процедуру прийняття рішень, критерії для визначення справедливої вартості внесків, а також основні судові рішення, пов’язані з цим питанням. Також ми розглянемо юридичну відповідальність та засоби правового захисту у випадках неналежного вигідного випуску акцій, щоб допомогти читачам глибше зрозуміти цю складну юридичну концепцію.

Визначення та правова основа вигідного випуску акцій за японським корпоративним правом

У японському корпоративному праві вигідний випуск акцій визначається як “випадки, коли сума внеску за акції, що пропонуються, є особливо вигідною для особи, яка їх приймає” (стаття 199, пункт 3 Компанійного закону Японії). Це визначення стосується ситуацій, коли нові акції випускаються за ціною, яка значно нижча за ринкову вартість або справедливу оціночну вартість. Вираз “особливо вигідна сума” зазвичай трактується як значно нижча за справедливу вартість внеску. Оцінка “справедливої вартості внеску” відрізняється для публічних та приватних компаній.

Вигідний випуск акцій безпосередньо впливає на інтереси існуючих акціонерів. Основні наслідки цього включають два аспекти. По-перше, випуск нових акцій за низькою ціною призводить до збільшення загальної кількості акцій у обігу, що в свою чергу зменшує відносну вартість кожної акції для існуючих акціонерів, створюючи “ефект розмивання (Dilution Effect)” акцій. По-друге, існуючі акціонери втрачають можливість придбати нові акції за ціною нижчою за ринкову, що може призвести до економічних втрат.

Ці наслідки можуть суперечити принципу рівності акціонерів, який є важливим для японського корпоративного права. Вигідний випуск акцій не обмежується лише поверхневим визначенням випуску акцій за низькою ціною; його суть полягає у тому, що він може зашкодити інтересам існуючих акціонерів та суперечити принципу рівності акціонерів, який є основою Компанійного закону Японії. Саме ця суттєва суперечність породжує необхідність суворого правового регулювання та різноманітних засобів правового захисту. Через вплив на принцип рівності акціонерів, японський Компанійний закон вимагає спеціального рішення щодо вигідного випуску акцій та передбачає такі правові засоби захисту, як заборона на випуск, позов про визнання недійсним або відповідальність директорів.

Процедура прийняття рішення про вигідне випускання акцій: відмінності між публічними та приватними компаніями в Японії

Коли акціонерне товариство в Японії випускає нові акції, необхідно визначити “умови залучення” такі як кількість акцій для збору, суму внеску та термін внесення (згідно зі статтею 199 пункт 1 Японського корпоративного закону ). Зазвичай, ці умови залучення визначаються за допомогою спеціального рішення загальних зборів акціонерів (згідно зі статтею 199 пункт 2 та статтею 309 пункт 2 підпункт 5 Японського корпоративного закону ). Це пов’язано з тим, що випуск акцій може мати значний вплив на існуючих акціонерів, тому вимагається обережне прийняття рішень .  

Зокрема, якщо сума внеску за акції, які збираються, “особливо вигідна для особи, яка погоджується їх придбати”, рішення про умови залучення вимагає спеціального рішення загальних зборів акціонерів (згідно зі статтею 199 пункт 2 та статтею 309 пункт 2 підпункт 5 Японського корпоративного закону ). У такому випадку директори повинні пояснити на загальних зборах акціонерів причини необхідності залучення за такою сумою .  

У випадку публічних компаній (визначених у статті 2 пункт 5 Японського корпоративного закону), рішення про умови залучення, які не відносяться до вигідного випускання, можуть прийматися рішенням ради директорів (згідно зі статтею 201 пункт 1 та статтею 199 пункт 2 Японського корпоративного закону). Це спеціальне положення дозволяє публічним компаніям швидко залучати кошти. Однак, якщо мова йде про вигідне випускання, навіть для публічних компаній потрібне спеціальне рішення загальних зборів акціонерів (згідно зі статтею 199 пункт 2 та статтею 309 пункт 2 підпункт 5 Японського корпоративного закону).

У приватних компаніях (де всі акції мають обмеження на передачу), тенденція до більш сильного захисту пропорції акцій, що належать акціонерам, є більш вираженою . При випуску нових акцій іншими способами (наприклад, розподіл третім особам), оскільки це може мати значний вплив на пропорцію акцій існуючих акціонерів, спеціальне рішення загальних зборів акціонерів є незамінним . У приватних компаніях, оскільки не передбачено законодавчих вимог щодо повідомлення або оголошення про умови залучення, існує можливість, що акціонери будуть позбавлені можливості зупинити випуск нових акцій, що є важливим з точки зору захисту акціонерів .  

Отримання спеціального рішення загальних зборів акціонерів є юридичною вимогою, але іноді цього може бути недостатньо. Наприклад, у рішенні Кіотського окружного суду від 28 березня 2018 року (справа Amita Holdings) новий випуск акцій був визнаний “надзвичайно несправедливим методом випуску”, незважаючи на наявність спеціального рішення загальних зборів акціонерів, і було задоволено вимогу про заборону. Причиною цього стало те, що основною метою було збереження контролю нинішніми керівниками, а пояснення причин та обставин нового випуску акцій було недостатнім. Це рішення показує, що одержання формального спеціального рішення загальних зборів акціонерів не завжди гарантує законність вигідного випускання акцій. “Основна мета” випуску та “адекватність та достатність” пояснень акціонерам є дуже важливими субстанційними елементами при оцінці законності. Цей прецедент підкреслює необхідність для компаній не лише дотримуватися формальних процедур, але й усвідомлювати важливість суттєвого корпоративного управління та діалогу з акціонерами. Невідповідні цілі та недостатнє пояснення можуть збільшити ризик юридичних конфліктів, навіть якщо є рішення загальних зборів акціонерів.

Критерії визначення справедливої суми внеску та практичні аспекти, на які слід звернути увагу в Японії

Оцінка того, чи є сума “особливо вигідною”, проводиться шляхом порівняння з справедливою ринковою вартістю акцій.  

У випадку публічних компаній, де існує ринкова ціна, ця ринкова ціна служить в якості критерію. Зазвичай, якщо ціна вища за 90% від ринкової ціни акцій на день перед прийняттям рішення радою директорів, то вважається, що випуск акцій не є “особливо вигідним”. Для публічних компаній важливим практичним орієнтиром є “Керівні принципи щодо збільшення капіталу шляхом розподілу акцій третім особам”, опубліковані Асоціацією цінних паперів Японії. Згідно з цими принципами, “сума внеску повинна бути не меншою за 0.9 від вартості акцій на день перед прийняттям рішення радою директорів (якщо в цей день не було торгів, то використовується ціна найближчого дня, коли торги відбулися)”. Також береться до уваги ціна, що вираховується як 0.9 від середньої вартості за останні 6 місяців.  

Для приватних компаній, де ринкова ціна відсутня, для визначення справедливої вартості акцій використовуються різні методи оцінки. Основні методи оцінки включають наступні:  

• Метод порівняння з аналогічними галузями: метод оцінки, який використовує ціни акцій подібних публічних компаній для порівняння дивідендів, прибутку, чистої вартості активів тощо. Часто застосовується до великих та середніх компаній.
• Метод чистої вартості активів: метод оцінки, який базується на чистих активах компанії, вирахованих шляхом віднімання зобов’язань від загальної суми активів. Часто застосовується до малих компаній або компаній, які володіють значними активами.
• Метод дивідендного дисконтування: метод оцінки, який базується на дивідендах, які акціонери отримують, для визначення вартості акцій. Може використовуватися для оцінки акцій, що належать меншості акціонерів.

Ці методи оцінки вибираються залежно від розміру компанії, її особливостей та мети оцінки, і чіткий єдиний стандарт не існує. Тому дуже важливо визначати ціну випуску акцій на основі об’єктивних даних та за допомогою хоча б умовно раціонального методу розрахунку.  

Критерії визначення справедливої суми внеску значно відрізняються для публічних та приватних компаній. Особливо для приватних компаній важливим є рішення Верховного суду Японії від 19 лютого 2015 року (Перша мала палата), яке висловило принципову думку. У цьому рішенні суд вказав на існування різноманітних методів оцінки акцій непублічних компаній та відсутність чітких критеріїв, а також на те, що в оцінці містяться елементи, які мають певний ступінь невизначеності, такі як майбутні прибутки. Суд вирішив, що навіть якщо рада директорів визначила ціну випуску акцій на основі об’єктивних даних та за допомогою умовно раціонального методу розрахунку, суд не повинен постфактум використовувати інші методи оцінки або різні прогнозні значення для визначення, чи є ціна “особливо вигідною”, оскільки це шкодить передбачуваності дій директорів і не є справедливим.

Це рішення означає, що не просто “справедлива оціночна вартість” є предметом судового спору, але також “процес” прийняття рішення директорами та “раціональність доказової бази”. Це рішення підкреслює важливість того, щоб директори більш ретельно проводили процес оцінки цін та чітко документували свої обґрунтування. Це безпосередньо впливає на підход до проведення дю дилідженсу приватними компаніями при вигідному випуску акцій, змушуючи підприємства не лише визначати ціну, але й готувати детальні оціночні звіти та протоколи обговорень на засіданнях ради директорів, щоб продемонструвати, що ціна є “умовно раціональною”. Це необхідний крок для зменшення ризику майбутніх правових спорів.

Аналіз ключових судових прецедентів, пов’язаних з випуском привілейованих акцій під японським корпоративним правом

Прецедент Верховного Суду Японії щодо випуску привілейованих акцій некотируючимися компаніями: Рішення першої малої палати Верховного Суду від 19 лютого 2015 року (Heisei 27)

Це рішення стосується випадку, коли некотируюча компанія випускала нові акції, і виникло питання, чи була ціна внеску «особливо вигідною». У нижчестоящих судах вирішувалося, що існує значна розбіжність між справедливою вартістю, розрахованою судом, та ціною випуску, і це було визнано випуском на вигідних умовах.

Однак Верховний Суд Японії вказав, що для визначення вартості акцій некотируючої компанії існує багато різних методів і немає чітких критеріїв, а також що в оцінку включаються широкі судження, такі як майбутні прибутки. Верховний Суд вирішив, що не є доцільним, коли суд постфактум використовує інші методи оцінки або різні прогнозовані значення для визначення, чи була ціна внеску «особливо вигідною», навіть якщо рада директорів визначила ціну випуску на основі «певного раціонального методу розрахунку», заснованого на об’єктивних даних.

Це рішення сильно наголошує на важливості процесу визначення справедливої вартості акцій директорами некотируючих компаній та на значущості об’єктивних даних, які лежать в основі цього процесу. В результаті, директорам необхідно було значно підвищити готовність до пояснення раціональності встановлення ціни в постфактум.

Приклад випадку, визнаного як значно несправедливий спосіб випуску акцій: Рішення Кіотського окружного суду від 28 березня 2018 року (справа Amita Holdings)

У цій справі акціонер, який набув понад 25% акцій компанії, опинився в конфлікті з самою компанією. Компанія намагалася здійснити випуск нових акцій шляхом розподілу третім особам з метою залучення коштів, тоді як акціонер намагався зупинити цей процес.

Суд визнав, що основною метою випуску нових акцій було підтримання контролю нинішнім керівництвом. Навіть якщо компанія отримала спеціальне рішення загальних зборів акціонерів, через недостатнє пояснення причин та інших аспектів пов’язаних з випуском акцій, суд вирішив, що це було “значно несправедливим способом” випуску і задовольнив вимогу акціонера про заборону.

Це рішення чітко показує, що навіть якщо формально отримано спеціальне рішення загальних зборів акціонерів, випуск нових акцій може бути визнаний незаконним, якщо його справжньою метою є неправомірне підтримання контролю, або якщо акціонерам надано недостатньо інформації. Це підкреслює важливість того, щоб директори чітко визначали мету випуску нових акцій та несли відповідальність за надання достатньої інформації та пояснень акціонерам.

Прецеденти оподаткування вигідного випуску акцій: рішення Верховного Суду Японії від 24 лютого 2017 року (справа “Кобе Стіл Трейдінг”) та рішення Токійського вищого суду від 15 грудня 2010 року

Справа “Кобе Стіл Трейдінг” стосується ситуації, коли акції, отримані компанією “Кобе Стіл Трейдінг” в результаті збільшення капіталу її дочірньої компанії в Таїланді, були визнані як акції, випущені на вигідних умовах згідно з законом про корпоративний податок Японії, що призвело до оподаткування отриманої вигоди.

Верховний Суд Японії відхилив апеляційну скаргу “Кобе Стіл Трейдінг”, тим самим підтвердивши її поразку у справі. В результаті було підтримано рішення про те, що різниця між ринковою вартістю акцій та сумою внеску визначається як “сума прибутку” за статтею 22, пункт 2 закону про корпоративний податок Японії і підлягає оподаткуванню як отримана вигода. Це рішення вказує на можливість оподаткування вигідного випуску акцій, коли материнська компанія підписує збільшення капіталу за номінальною вартістю у дочірній компанії, що підпадає під зовнішнє регулювання.

Рішення Токійського вищого суду від 15 грудня 2010 року також стосувалося податкових відносин учасників нового випуску акцій, зокрема питання, чи різниця між ринковою вартістю акцій та ціною їх викупу становить “суму прибутку” згідно з законом про корпоративний податок Японії.

Ці прецеденти показують, що вигідний випуск акцій має важливе значення не тільки в контексті корпоративного права Японії, але й у сфері податкового законодавства (закон про корпоративний податок). Навіть якщо процедури, передбачені корпоративним правом, були дотримані належним чином, податкова служба може визначити різницю між ринковою вартістю акцій та сумою внеску як “отриману вигоду” і оподаткувати її. Особливо важливим є той факт, що ця проблема стає очевидною у конкретних ситуаціях, таких як збільшення капіталу в дочірніх компаніях з іноземними інвестиціями. Це вказує на можливість розбіжностей між критеріями визначення “вигідного випуску” в корпоративному праві та податковому законодавстві Японії, особливо щодо методів оцінки ринкової вартості. Тому в міжнародних угодах необхідно ретельно вивчати не тільки законність процедур згідно з корпоративним правом, але й податкові ризики. Навіть законний з точки зору корпоративного права вигідний випуск акцій може призвести до несподіваного великого податкового навантаження, якщо ігнорувати податкові ризики. Це сильно вказує на необхідність звернення до комплексної консультації юридичних та податкових фахівців при розробці стратегії залучення капіталу компанією.

Юридична відповідальність та засоби захисту при неналежному випуску привілейованих акцій в Японії

У випадку неналежного випуску привілейованих акцій, японське корпоративне законодавство передбачає кілька видів юридичної відповідальності та засобів захисту. Вони розроблені для забезпечення балансу між захистом акціонерів та стабільністю корпоративної організації.

Відповідальність директорів за збитки, завдані компанії

Якщо директори не виконують свої обов’язки та завдають збитків компанії, вони несуть відповідальність за відшкодування збитків компанії (згідно з статтею 423, пункт 1 Японського корпоративного закону). У випадку неналежного випуску привілейованих акцій, наприклад, випуску нових акцій за привілейованою ціною без спеціального рішення загальних зборів акціонерів, директори можуть нести відповідальність за відшкодування різниці між справедливою вартістю внеску та ціною випущених акцій. Також акціонери, які прийняли акції за значно несправедливу вартість внеску, можуть нести обов’язок виплатити суму, еквівалентну різниці з справедливою вартістю внеску.

Вимога про зупинення випуску нових акцій

Якщо випуск нових акцій ще не набув чинності, акціонери можуть вимагати від компанії припинити цей випуск, якщо він порушує законодавство або статут, або якщо він здійснюється за значно несправедливими умовами (згідно з статтею 210 Японського корпоративного закону). Ця вимога функціонує як профілактичний засіб захисту, щоб виправити незаконність або несправедливість перед тим, як випуск акцій буде здійснено. Особливо у випадку закритих компаній, де немає обов’язку повідомлення або оголошення акціонерам, ця можливість вимоги про зупинення є важливою з точки зору захисту акціонерів.

Позов про визнання випуску нових акцій недійсним

Після того, як випуск нових акцій набув чинності, для ствердження його недійсності необхідно подати позов про визнання випуску нових акцій недійсним (згідно з статтею 828, пункт 1, підпункт 2 Японського корпоративного закону). Для цього позову існують строгі терміни подачі. У випадку публічних компаній, позов має бути поданий протягом шести місяців з дня набуття чинності випуску акцій, а для закритих компаній – протягом одного року (згідно з статтею 828, пункт 1, підпункт 2 Японського корпоративного закону). Це обмеження встановлено для захисту стабільності численних правовідносин, що формуються після випуску нових акцій.

Позов про визнання випуску нових акцій недійсним може бути задоволений лише у випадку, якщо процедура випуску має “суттєві вади”. Наприклад, це може бути випуск акцій, що перевищує загальну кількість можливих до випуску акцій, випуск акцій класу, який не передбачений статутом, а також відсутність спеціального рішення загальних зборів акціонерів, особливо у випадку закритих компаній. Щодо публічних компаній, відсутність рішення ради директорів не вважається причиною недійсності, якщо це було зроблено представником директорів, згідно з судовими рішеннями (Верховний суд Японії від 31 березня 1961 року, Токійський окружний суд від 29 жовтня 2008 року). Однак, рішення Токійського апеляційного суду від 15 липня 2020 року вказує, що підходи, які застосовувалися під старим торговим законодавством, відрізняються від справ, до яких застосовується чинний корпоративний закон, і враховуючи намір сучасного законодавства захищати інтереси існуючих акціонерів закритих компаній, відсутність рішення загальних зборів акціонерів є причиною недійсності. Рішення про недійсність має юридичну силу щодо третіх осіб, але діє лише на майбутнє і не має зворотної сили (згідно зі статтями 838 та 839 Японського корпоративного закону).

Ці засоби захисту не просто існують паралельно, але кожен з них має різні цілі та функції в ієрархічній системі. Вимога про зупинення є профілактичною, позов про визнання випуску нових акцій недійсним є останнім засобом для виправлення серйозних порушень, зберігаючи при цьому правову стабільність, а відповідальність директорів має на меті покарання винних осіб та компенсацію компанії. Ця ієрархічність вказує на те, як японське корпоративне законодавство намагається знайти баланс між стабільністю корпоративної діяльності та захистом акціонерів. Ця система підкреслює важливість для компаній ретельно оцінювати юридичні ризики на етапі планування випуску нових акцій та дотримуватися відповідних процедур. Для акціонерів це означає, що вибір часу та засобів для захисту своїх прав може мати значний вплив на результат.

Підсумок: Спеціалізація та система підтримки юридичної фірми Monolith

Випуск акцій на вигідних умовах за японським корпоративним правом є важливим засобом залучення коштів для компаній, але водночас включає в себе надзвичайно складні юридичні завдання, починаючи від визначення, процедур прийняття рішень, оцінки справедливої вартості та закінчуючи пов’язаною юридичною відповідальністю. Зокрема, з точки зору захисту інтересів існуючих акціонерів та принципу рівності акціонерів, законність таких дій завжди піддається суворому контролю. Неналежні процедури чи цілі можуть призвести до серйозних наслідків, таких як юридичні спори, відповідальність за збитки, а навіть до визнання випуску нових акцій недійсним.

Юридична фірма Monolith має значний досвід та глибокі спеціалізовані знання у сфері японського корпоративного права, особливо у справах, пов’язаних з випуском акцій та випуском акцій на вигідних умовах, надаючи послуги численним клієнтам у Японії. Від публічних до приватних компаній, ми надаємо практичні поради, які мінімізують юридичні ризики та максимально підтримують бізнес-стратегії клієнтів у таких ситуаціях, як залучення коштів, злиття та поглинання (M&A) та передача бізнесу.

У нашій фірмі працюють адвокати, які володіють кваліфікацією іноземних юристів та вільно розмовляють англійською мовою, що дозволяє нам надавати детальну підтримку як на японській, так і на англійській мовах. Ми докладаємо всіх зусиль, щоб надати точні та зрозумілі пояснення складностей японського корпоративного права та комерційних звичаїв, допомагаючи нашим іноземним клієнтам впевнено рухатися вперед з юридичними стратегіями.