Яка юридична відповідальність операторів торгових центрів? Роз'яснення випадків, коли оператор несе відповідальність

Сьогодні покупка товарів в Інтернеті стала звичною справою. Згідно з дослідженням ринку електронної комерції Міністерства економіки, торгівлі та промисловості Японії для фіскального року 2023 (Рейва 5 (2023 рік))[ja], розмір ринку електронної комерції (EC) лише в сегменті BtoC (бізнес-до-споживача) перевищив 24.8 трильйони єн.

Однак, на тлі зростання ринку, багато проблем пов’язаних з торгівлею на платформах електронної комерції було зафіксовано. Наприклад, у випадку BtoC транзакцій, користувачі інтернет-молу (далі “мол”) купували товари в магазинах, які торгують у молі, і стикалися з проблемами, такими як дефекти товарів, при цьому не маючи можливості зв’язатися з продавцем. У таких випадках, постраждалі користувачі молу можуть вимагати відповідальності від магазину на підставі договору, але чи може бути також притягнутий до відповідальності оператор молу?

У цій статті ми розглянемо випадки, коли оператор молу може нести відповідальність перед користувачами, які зазнали збитків від дій окремих магазинів.

Юридична відповідальність операторів торгових центрів перед користувачами в Японії

Згідно з “Нормами щодо електронної комерції та транзакцій з інформаційними активами” (далі “Норми”), опублікованими Міністерством економіки, торгівлі та промисловості у грудні Рейва 4 (2022 рік) (див. документ[ja]), оператори торгових центрів, як правило, не несуть відповідальності перед користувачами, які зазнали збитків.

У торгових центрах окремі магазини та користувачі здійснюють транзакції купівлі-продажу товарів та послуг. Таким чином, коли між ними досягнуто згоди щодо продажу товару, виникає договір купівлі-продажу, відповідно до якого магазин зобов’язаний передати товар, а покупець – сплатити за нього вартість (згідно зі статтею 555 Цивільного кодексу Японії). На основі таких базових прав та обов’язків відбувається транзакція, і якщо магазин передає товар, що відрізняється від домовленого, це стає порушенням зобов’язань (неналежне виконання), і користувач має право вимагати обміну товару (запит на заміну як вимога до виконання). Якщо ж магазин передав товар, а користувач не сплатив за нього, це також є порушенням зобов’язань (затримка виконання), і після вимоги можна розірвати договір купівлі-продажу (згідно зі статтею 541 Цивільного кодексу Японії).

Оператори торгових центрів лише надають “місце” для здійснення транзакцій, тому вони не вступають у прямі договірні відносини купівлі-продажу з користувачами. Таким чином, відповідальність як продавця у транзакціях з окремими магазинами несе сам магазин.

Проте, “Норми” передбачають випадки, коли оператори торгових центрів можуть нести відповідальність як виняток.

Випадки, коли оператори торгових центрів в Японії можуть нести відповідальність

Згідно з нормами, існують виняткові випадки, коли оператори торгових центрів можуть нести відповідальність, зокрема:

1. Якщо виникає непорозуміння, що продавцем є сам оператор торгового центру;
2. Якщо оператор торгового центру активно гарантує якість певних товарів конкретного магазину як високоякісні;
3. Якщо оператор торгового центру знає про численні серйозні нещасні випадки, пов’язані з продукцією, і не вживає заходів протягом розумного терміну.

Далі надається пояснення цих трьох випадків.

Випадки, коли може виникнути непорозуміння, що продавцем є оператор торговельного центру

Згідно зі стандартами,

1. існує зовнішній вигляд, що користувачі торговельного центру можуть не помітити різницю між діяльністю магазину та діяльністю самого оператора торговельного центру (наявність зовнішнього вигляду)
2. оператор торговельного центру несе відповідальність за існування такого зовнішнього вигляду (причина відповідальності)
3. користувач торговельного центру без серйозної власної недбалості помилково вважає, що веде справи з власником магазину (добросовісність та відсутність грубої недбалості з боку іншої сторони)

у таких випадках може виникнути непорозуміння, що продавцем є оператор торговельного центру, і згідно зі статтею 14 Комерційного кодексу Японії або статтею 9 Корпоративного закону Японії, які передбачають “аналогічне застосування”, оператор торговельного центру може нести відповідальність.

Торговець, який дозволив іншій особі використовувати свою торговельну марку для ведення бізнесу або діяльності, несе солідарну відповідальність з такою особою за зобов’язання, що виникли в результаті угод, укладених через помилкове уявлення, що саме торговець веде діяльність.

Комерційний кодекс Японії (Відповідальність торговця за дозвіл на використання своєї торговельної марки іншою особою) стаття 14

Компанія, яка дозволила іншій особі використовувати свою торговельну марку для ведення бізнесу або діяльності, несе солідарну відповідальність з такою особою за зобов’язання, що виникли в результаті угод, укладених через помилкове уявлення, що саме компанія веде діяльність.

Корпоративний закон Японії (Відповідальність компанії за дозвіл на використання своєї торговельної марки іншою особою) стаття 9

Щоб запобігти “аналогічному застосуванню” у ситуаціях, коли користувачі можуть помилково вважати, що оператор торговельного центру веде діяльність, необхідно чітко вказати наступне.

Наприклад, на веб-сайті можна вказати у формі, зрозумілій для користувачів, що “магазини, які розміщені у цьому торговельному центрі, керуються незалежними підприємцями на власний ризик, і, за винятком випадків, які чітко вказані, не керуються та не адмініструються нашою компанією або пов’язаними з нею компаніями”. Таке уточнення може стати переконливим підґрунтям для заперечення відповідальності оператора торговельного центру.

Коли оператор торговельного центру гарантує якість товарів

Згідно з нормами, у випадку, коли оператор торговельного центру створює спеціальні сторінки, розміщує інтерв’ю тощо, і активно гарантує якість певних товарів конкретного магазину, користувачі торговельного центру можуть довіряти цим заявам і купувати товари. Якщо через покупку таких товарів виникає шкода, оператор торговельного центру може нести відповідальність.

Однак, якщо оператор торговельного центру просто розміщує рекламу товарів або магазинів без власного судження щодо якості тощо, то, як правило, він не несе відповідальності за таку рекламу.

Також, якщо оператор торговельного центру просто вказує на товари як на «бестселери», відображає «рейтинги» на основі результатів голосування покупців або продажів, або показує «рекомендовані товари» на основі історії покупок користувачів, це саме по собі не вважається висловленням судження оператора торговельного центру щодо якості товарів, і в такому випадку він також, як правило, не несе відповідальності.

Якщо ви ігноруєте численні серйозні випадки з продукцією

Якщо оператор торговельного центру знає про продаж товарів, з якими пов’язана велика кількість серйозних випадків, і ігнорує цю ситуацію протягом нерозумного часу, в результаті чого відвідувачі молу, які купили ці товари, зазнають шкоди від подібних випадків з продукцією, то навіть у таких особливих обставинах можливе притягнення до відповідальності за неправомірні дії або порушення обов’язку дбайливості перед користувачами молу (порушення обов’язків, що супроводжують угоду про користування молом).

На сайті Національного центру життя громадян «Проблеми з цифровими платформами»[ja] наведено приклади проблем з консультаціями щодо споживчого життя у торговельних центрах, такі як:

• Проблеми з продавцями, які мають магазини в торговельному центрі, коли замовлений товар не доставляється, доставляється інший товар, товар не відповідає очікуванням, має дефекти або його використання призводить до нещасних випадків
• Випадки, коли споживачі вимагають повернення грошей, повернення товару або обміну, але продавець не реагує на запити
• Випадки, коли неможливо зв’язатися з продавцем, оскільки він не відповідає на звернення або на сайті немає контактної інформації продавця

Для запобігання таким проблемам у звіті експертної групи Кабінету Міністрів Японії щодо торгівлі на онлайн-платформах (11 квітня 2019 року)[ja] зазначено, що від операторів платформ вимагається:

• Забезпечення здорового та безпечного торговельного середовища, включаючи базові та мінімальні заходи безпеки, такі як перевірка магазинів та товарів, збір та відповідне використання точної інформації про продавців та покупців
• Публікація критеріїв перевірки магазинів та товарів у міру можливості
• Розслідування та належний моніторинг на основі інформації про транзакції, отриманої від продавців, покупців та консультантів з питань споживчого життя
• Заходи уваги, рекомендації щодо виходу та інші заходи після відкриття магазину на основі інформації від споживачів
• Співпраця з державними органами для реагування на порушників законодавства

Тому, якщо оператор торговельного центру знав про незаконну діяльність і не вживав швидких заходів, ігноруючи ситуацію навіть після закінчення розумного терміну, він також може бути притягнутий до відповідальності, тому необхідно бути уважним.

Висновок: У разі проблем на сайті електронної комерції звертайтеся до фахівців

Оператори торгових майданчиків та користувачі не мають договірних відносин щодо окремих угод, але вони перебувають у відносинах за договором користування самим майданчиком.

Тому оператори майданчиків повинні, як частину своїх зобов’язань за договором користування, проводити перевірку та управління продавцями, а також забезпечувати належне торгове середовище. Важливо також проводити розслідування щодо товарів та магазинів, які можуть становити проблему, та запобігати можливим неприємностям заздалегідь.

При управлінні торговим майданчиком необхідно добре розуміти ці юридичні відповідальності та забезпечувати, щоб споживачі не були введені в оману неправильними позначеннями, а також проводити належні перевірки та вживати відповідних заходів щодо магазинів. Буде корисно вживати заходів для запобігання проблемам користувачів, консультуючись з адвокатами, які добре обізнані з відповідними законами.

Інформація про заходи, що пропонує наша юридична фірма

Юридична фірма “Моноліт” має багатий досвід у сфері ІТ, зокрема у питаннях, що стосуються інтернету та права. Зі зростанням популярності інтернет-магазинів у Японії, потреба у юридичній перевірці також збільшується. Наша фірма пропонує ефективні рішення у цій галузі.

Сфери діяльності юридичної фірми “Моноліт”: Юридичні послуги для ІТ-стартапів та венчурних компаній у Японії[ja]