Правовий статус кіберспорту в основному законі про спорт

Важливість правового усвідомлення в світі кіберспорту

Багато кіберспортсменів та представників організацій прагнуть, щоб кіберспорт визнавався як змагання, що сприяє здоровому фізичному та психічному розвитку, а також задоволенню, подібно до традиційних видів спорту.
З огляду на це, зростає необхідність розгляду взаємозв’язку між кіберспортом, який стрімко розвивається останніми роками, та існуючими японськими правовими системами.
Особливо на тлі зростання кількості учасників, збільшення призових фондів, а також зростання кількості міжнародних змагань, важливість правового регулювання привертає все більше уваги.

Передумови та основні принципи прийняття Основного закону про спорт

Враховуючи таку ситуацію, спочатку необхідно ознайомитися з основним законодавством, що стосується спорту.
Основний закон про спорт був прийнятий у формі повної ревізії Закону про сприяння спорту, прийнятого в японську еру Сьова 36 (1961 рік), і набув чинності 24 серпня в японську еру Хейсей 23 (2011 рік).
Цей закон визначає основні принципи, що стосуються спорту, а також уточнює обов’язки держави та місцевих органів влади, а також роль, яку повинні виконувати спортивні організації.
Особливо варто відзначити, що в преамбулі цього закону чітко проголошено, що “жити щасливим і повноцінним життям через спорт є правом кожної людини”.

У процесі прийняття цього закону було широко визнано багатогранну цінність спорту, який розглядається не лише як фізична активність, але й як діяльність з освітнім, культурним, а також соціальним значенням.
Таке всеосяжне розуміння створює основу для прийняття нових форм спорту.

Юридична оцінка кіберспорту

Отже, як кіберспорт позиціонується в рамках Японського Основного закону про спорт, який має такі ідеали?
У преамбулі цього закону спорт визначається як “фізична активність, що здійснюється індивідуально або в групі для здорового розвитку тіла і розуму, підтримки та покращення здоров’я і фізичної форми, досягнення духовного задоволення, самодисципліни та інших духовних цінностей”.
Щодо кіберспорту, то, як і в традиційних видах спорту, визнаються такі ефекти, як духовне задоволення та розвиток самодисципліни через змагальну діяльність.

Особливо варто звернути увагу на змагальність та організованість у кіберспорті.
На багатьох турнірах з кіберспорту змагання проводяться за чіткими правилами, що забезпечують справедливу конкуренцію, а від гравців вимагається висока концентрація та стратегічне мислення.
Крім того, командні змагання, як і в традиційних видах спорту, сприяють покращенню командної роботи та комунікативних навичок.
Хоча на даний момент не проведено достатньо обговорень щодо того, чи підпадає кіберспорт під визначення “спорту” в Японському Основному законі про спорт, вважається, що негайне заперечення застосування цього закону було б недоречним.

Юридичні обов’язки та практичні виклики

На основі такої правової оцінки необхідно розглянути обов’язки, визначені статтею 5 Основного закону про спорт Японії (2011 рік).
Ця стаття встановлює наступні обов’язки для спортивних організацій.
У пункті 1 вимагається активно сприяти розвитку спорту, враховуючи захист прав та інтересів осіб, які займаються спортом, підтримку та покращення фізичного і психічного здоров’я, а також забезпечення безпеки.
У пункті 2 регламентується забезпечення прозорості в управлінні діяльністю та розробка самостійних стандартів поведінки, а в пункті 3 вимагається швидке та належне вирішення спорів, пов’язаних зі спортом.

Ці обов’язки тісно пов’язані з конкретними викликами, з якими стикається сфера кіберспорту.
Наприклад, існують різноманітні проблеми, такі як вплив тривалого ігрового процесу на здоров’я, регулювання участі неповнолітніх, методи розподілу призових коштів, способи вирішення контрактних суперечок. Хоча ці обов’язки є зусиллями без санкцій, очікується, що кожна організація буде приймати самостійні рішення та втілювати їх на практиці.

Крім того, серед специфічних викликів кіберспорту можна виділити питання авторських прав та ліцензування ігрових назв, забезпечення справедливості комунікаційного середовища в онлайн-змаганнях, запобігання шахрайським діям.
Застосування традиційних спортивних регуляцій та рамок вирішення спорів до цих викликів може бути складним.
Тому необхідно створити унікальну систему регулювання, враховуючи особливості кіберспорту, і при цьому шукати рішення, які відповідають новій епосі, спираючись на принципи Основного закону про спорт Японії (2011 рік).

eSports Організації як Спортивні Асоціації

Отже, які саме організації нестимуть ці обов’язки?
Японський Закон про основи спорту, стаття 2, пункт 2, визначає “спортивні асоціації” як організації, головною метою яких є здійснення діяльності для сприяння розвитку спорту.
Це визначення є широким і не залежить від розміру організації чи її комерційного характеру.

Конкретно, це можуть бути міжнародні керівні організації, такі як Міжнародна федерація eSports або Азійська федерація eSports, а також національні керівні організації, такі як Японська федерація eSports, і навіть їхні підрозділи.
Крім того, організації, що займаються проведенням змагань, управлінням командами, а також компанії-розробники ігор, якщо їхньою головною метою є сприяння розвитку eSports, можуть підпадати під дію Японського Закону про основи спорту як “спортивні асоціації”.

З огляду на таку широку можливість застосування, від керівників eSports організацій вимагається усвідомлення можливості застосування Японського Закону про основи спорту до їхньої діяльності, а також розуміння його основних принципів і обов’язків.
Конкретно, важливими аспектами є створення системи захисту прав гравців, прозоре управління організацією, а також розробка системи вирішення спорів.
Крім того, через ці зусилля очікується підвищення суспільного визнання eSports і забезпечення його здорового розвитку.