Управління інтернет-магазином та законодавство: Японський Закон про спеціальні комерційні транзакції та Закон про запобігання недобросовісній конкуренції
Інтернет-шопінг став невід’ємною частиною нашого життя. Не тільки купувати, але й відкривати власний інтернет-магазин тепер може кожен. Однак, управління інтернет-магазином вимагає дотримання різних законів. Якщо ви не дотримуєтесь відповідних законів у відображенні та структурі сайту, вас можуть визнати незаконним. Але які конкретно закони можуть стати проблемою?
https://monolith.law/corporate/d2c-points-lawyer-request[ja]
Законодавство, що стосується інтернет-магазинів в цілому
Щодо законодавства, пов’язаного з управлінням інтернет-магазинами, існують такі закони, як “Закон про спеціальні комерційні операції” (Японський Закон про спеціальні комерційні операції), “Закон про запобігання недобросовісній конкуренції” (Японський Закон про запобігання недобросовісній конкуренції), “Закон про відображення призів” (Японський Закон про відображення призів), “Закон про електронні контракти” (Японський Закон про електронні контракти), “Закон про спеціальні електронні листи” (Японський Закон про спеціальні електронні листи), “Закон про захист персональних даних” (Японський Закон про захист персональних даних), які є “Законодавством, що стосується інтернет-магазинів в цілому”. У цьому розділі ми розглянемо Закон про спеціальні комерційні операції та Закон про запобігання недобросовісній конкуренції.
Японський Закон про певні види комерційних угод
Японський Закон про певні види комерційних угод має на меті запобігти незаконним та шкідливим пропозиціям від підприємців та захистити інтереси споживачів. Цей закон встановлює правила, які повинні дотримуватися підприємці, у тому числі відносно таких схильних до конфліктів типів угод, як продаж за допомогою візитів або телекомунікацій, а також правила захисту споживачів, такі як “охолодження” угод.
Інтернет-магазини вважаються об’єктом цього закону як “телекомунікаційні продажі”, оскільки підприємці рекламують свої товари в Інтернеті та приймають замовлення за допомогою засобів Інтернет-комунікації.
У Японському Законі про певні види комерційних угод є такі адміністративні обмеження щодо телекомунікаційних продажів, як вказано нижче, і порушення цих обмежень може призвести до адміністративних санкцій, таких як вказівки щодо поліпшення діяльності, прикази про припинення діяльності або заборони на діяльність, або до кримінального покарання.
Відображення реклами (стаття 11 Японського закону про певні комерційні операції, статті 8-10 його правил)
Дистанційна торгівля є формою угод між сторонами, що знаходяться на відстані одна від одної, і для споживачів реклама є єдиним джерелом інформації. Тому, щоб уникнути проблем, що виникають через недостатнє або неясне опис в рекламі, є детальні вимоги до інформації, яка має бути вказана в рекламі.
Серед інформації, яка має бути вказана, є “ціна продажу та вартість доставки”, “метод оплати”, “термін доставки товару”, “інформація про відкликання або розірвання договору купівлі-продажу”, “ім’я, адреса та телефонний номер продавця”, а також “відомості про відповідальність продавця у випадку прихованих дефектів товару, якщо такі є”, “інформація про необхідність укладання договору купівлі-продажу двічі або більше разів, якщо це необхідно, та умови продажу”.
Наприклад, якщо ви перейдете до розділу “Допомога та обслуговування клієнтів” інтернет-магазину і подивитесь на “Політику безпеки та конфіденційності”, ви побачите розділ “Відображення на основі Японського закону про певні комерційні операції”, де разом з іменем та адресою продавця, номером телефону, іменем відповідального за продаж, відображено вищезазначену інформацію.
Заборона на перебільшену рекламу (Стаття 12 Японського Закону про певні комерційні операції, та його Правило 11)
З метою запобігання проблем споживачів на передстадії, забороняється “відображення, яке значно відрізняється від фактів” або “відображення, яке вводить людей в оману, вказуючи, що реальний продукт значно кращий або вигідніший”.
Електронна реклама без попередньої згоди (стаття 12-3, стаття 12-4 Японського Закону про певні комерційні операції та пункти 2-7 статті 11 цього ж Правила)
Як правило, заборонено надсилати електронну рекламу без попередньої згоди споживача.
Однак, це правило не застосовується, якщо реклама включена до частини електронного листа, що повідомляє про укладення договору та інші подібні випадки.
Заборона невиконання зобов’язань у зв’язку з розірванням договору (стаття 14, пункт 1, підпункт 1 Японського Закону про спеціальну торгівлю)
У випадках, таких як відкликання пропозиції купівлі-продажу, коли обов’язок відновлення до попереднього стану накладається на обидві сторони договору, забороняється підприємцю відмовлятися від виконання зобов’язань, таких як повернення грошей, або затримувати їх.
Заборона дій, спрямованих на змушування клієнта укладати договір проти його волі (стаття 14, пункт 1, підпункт 2 Японського Закону про певні комерційні операції, та стаття 16 його Правил)
У сфері інтернет-торгівлі, такі дії, як “змушування клієнта укладати договір купівлі-продажу або інший договір проти його волі”, заборонені і можуть стати предметом адміністративного покарання.
- Не вказано, що клікання на певну кнопку призводить до платного замовлення, яке споживач може легко впізнати
- Під час замовлення, споживачу не надано можливості легко перевірити вміст замовлення та внести виправлення
Адміністративні санкції та штрафи
Якщо підприємець порушує адміністративні регулятивні вимоги, як описано вище, він може стати об’єктом адміністративних санкцій, таких як вказівки щодо поліпшення діяльності (Японський Закон, стаття 14), накази про припинення діяльності (Японський Закон, стаття 15), накази про заборону діяльності (Японський Закон, стаття 15-2), а також може стати об’єктом штрафних санкцій.
Крім адміністративних регулятивних вимог, ви також повинні дотримуватися наступних цивільних правил.
Відкликання заявки на укладення договору або розірвання договору (Стаття 15 Закону Японії “Про спеціальну торгівлю”)
Навіть якщо споживач подає заявку на укладення договору або укладає договір у рамках дистанційної торгівлі, він може відкликати заявку на укладення договору або розірвати договір протягом 8 днів від дня отримання товару (передачі спеціальних прав), пов’язаного з цим договором, відповідно до власного бажання, надіславши товар назад за власний рахунок. Однак, якщо підприємець заздалегідь вказав у рекламі спеціальні умови щодо відкликання заявки на укладення договору або розірвання договору, то діють ці спеціальні умови.
Запит на припинення дій суб’єкта господарювання (стаття 58-19 Японського Закону про певні комерційні операції)
Якщо суб’єкт господарювання робить або може зробити перебільшену рекламу для невизначеного числа осіб у сфері дистанційної торгівлі, кваліфіковані споживчі організації (такі як “Спеціалізована некомерційна організація Споживча структура Японії”, яка отримала визнання від Прем’єр-міністра Японії як організація, що має право на запит про припинення в інтересах захисту споживачів) можуть вимагати від суб’єкта господарювання припинення дій або їх запобігання, а також вжиття інших необхідних заходів.
Це лише загальний опис Японського Закону про певні комерційні операції, але крім цього, існують правила, які повинен дотримуватися суб’єкт господарювання, і правила захисту споживачів. Японський Закон про певні комерційні операції є найважливішим законом для всіх осіб та підприємців, пов’язаних з управлінням інтернет-магазином.
Закон про запобігання недобросовісній конкуренції (Japanese Unfair Competition Prevention Act)
Закон про запобігання недобросовісній конкуренції призначений для запобігання недобросовісній конкуренції між підприємствами, а також для врегулювання питань відшкодування збитків, вимог про припинення порушень та кримінальних покарань для осіб, чиї комерційні інтереси були порушені. Цей закон спрямований на сприяння здоровому розвитку національної економіки.
«Недобросовісна конкуренція» відповідно до статті 2 Закону про запобігання недобросовісній конкуренції включає в себе наступне:
Спричинення змішування відомих товарів тощо (Пункт 1, стаття 2, Японського Закону про запобігання недобросовісній конкуренції)
Це дія, яка полягає в використанні знаків, ідентичних або подібних до тих, які широко визнані серед споживачів як знаки товарів або бізнесу інших осіб, що викликає змішування з товаром або бізнесом цих осіб.
Зловживання відомими товарними знаками та іншими позначками (пункт 2 підпункту 1 статті 2 Японського закону про запобігання недобросовісній конкуренції)
Це дія, коли використовують ідентичні або подібні до відомих товарних знаків та інших позначок інших осіб як свої власні, або передають товари, що використовують ці позначки.
Варто зазначити, що поняття “товарні знаки та інші позначки” включає в себе і торгові марки, тому у випадку зловживання торговими марками, воно також регулюється Японським законом про торгові марки.
Пропозиція товару, що імітує форму товару іншої особи (Пункт 3, Параграф 1, Стаття 2, Японського Закону про запобігання недобросовісній конкуренції)
Це дія, що полягає в передачі товару, який імітує форму товару іншої особи (за винятком форми, яка є необхідною для забезпечення функцій даного товару).
Варто зазначити, що дія, що полягає в імітації форми товару, також регулюється Японським Законом про дизайн.
Порушення комерційної таємниці (стаття 2, пункт 1, підпункти 4-10 Японського закону про запобігання недобросовісній конкуренції)
Дії, пов’язані з отриманням комерційної таємниці за допомогою крадіжки, шахрайства, примусу або інших недобросовісних методів, або використання або розголошення комерційної таємниці, отриманої в результаті таких недобросовісних дій.
Незаконне отримання обмежених даних (пункт 11-16 статті 2 Японського Закону про запобігання недобросовісній конкуренції)
Це дії, коли обмежені дані отримуються незаконними засобами, такими як крадіжка, і використовуються самостійно або розкриваються третім особам.
Надання пристроїв, що порушують ефективність технічних обмежувальних засобів (пункти 17 і 18 статті 2 Японського закону про запобігання недобросовісній конкуренції)
Це дії, пов’язані з наданням пристроїв, програм, командних кодів, послуг, які дозволяють переглядати або записувати контент, обмежений технічними засобами, виконувати програми, обробляти інформацію (тобто нейтралізувати ефективність технічних обмежувальних засобів).
Неправомірне отримання доменних імен та інше (пункт 19 статті 2 Японського Закону про запобігання недобросовісній конкуренції)
Отримання або утримання права на використання доменного імені, ідентичного або подібного до позначення товарів або послуг іншої особи (позначення конкретних товарів тощо), з метою отримання неправомірної вигоди або завдання шкоди іншій особі, або вчинення дій з використанням такого доменного імені.
Позначення, що викликає помилкове сприйняття про місце походження, якість тощо товарів та послуг (Пункт 20, стаття 2, Японського закону про запобігання недобросовісній конкуренції)
Це дії, пов’язані з використанням позначень на товарах, послугах або їх рекламі, які можуть викликати помилкове сприйняття щодо місця походження, якості, змісту тощо, або передача товарів з такими позначеннями.
Дії, що порушують довіру (пункт 21 статті 2 Японського закону про запобігання недобросовісній конкуренції)
Це дії, які полягають у поширенні або оголошенні неправдивих фактів, що шкодять комерційній репутації інших осіб, що перебувають у конкурентних відносинах.
Спроба зловживання торговельною маркою агентами та іншими особами (пункт 22 статті 2 Японського Закону про запобігання недобросовісній конкуренції)
Агенти або представники, які мають права на торговельну марку в країнах-членах Паризької конвенції, Світової торгової організації або Конвенції про торговельні марки, або ті, хто був агентом або представником протягом останнього року, можуть використовувати торговельну марку, ідентичну або подібну до торговельної марки, на яку вони мають права, для товарів або послуг, ідентичних або подібних до товарів або послуг, пов’язаних з цими правами, без отримання згоди від власника прав, без наявності вагомих причин.
Проти таких недобросовісних дій можна вжити цивільних заходів на підставі Японського Закону про запобігання недобросовісній конкуренції, таких як подання клопотання про припинення, вимоги про відшкодування збитків, вимоги про відновлення репутації.
Варто зазначити, що вимога про відшкодування збитків (стаття 4 Японського Закону про запобігання недобросовісній конкуренції) означає вимогу про відшкодування збитків від осіб, які завдали шкоди комерційним інтересам інших осіб, вчинивши недобросовісну конкуренцію навмисно або з недбалості. Оскільки важко довести суму збитків, завданих внаслідок порушення комерційних інтересів через недобросовісну конкуренцію, в Японському Законі про запобігання недобросовісній конкуренції (стаття 5) встановлено положення про припущення суми збитків, щоб полегшити навантаження на потерпілого при доведенні фактів.
https://monolith.law/corporate/domain-law-registration-confuse[ja]
Підсумки
Тут ми розглянули два закони, які стосуються управління інтернет-магазином, а саме “Закон про спеціальні комерційні транзакції” (Японський ~) та “Закон про запобігання недобросовісній конкуренції” (Японський ~).
Обидва ці закони є особливо важливими.
https://monolith.law/corporate/onlineshop-email-act-protection-of-personal-information[ja]
Інформація про заходи, що вживає наша юридична фірма
Юридична фірма “Monolith” поєднує високу професійність у сфері ІТ, особливо в інтернеті, та права. У останні роки, інтернет-шопінг стає невід’ємною частиною нашого життя, а потреба в юридичній перевірці все більше зростає. Наша фірма надає рішення, пов’язані з інтернет-шопінгом. Деталі ви знайдете в статті нижче.
Category: IT
Tag: ITTerms of Use
