Як захищаються авторські права за кордоном? Огляд двох міжнародних конвенцій

Навіть якщо ви маєте знання про авторське право в Японії, підходи до авторського права за кордоном можуть суттєво відрізнятися. Оскільки «Японський закон про авторське право» відрізняється від країни до країни, дуже важливо розуміти та дотримуватися «закону про авторське право» тієї країни, в якій ви плануєте використовувати твори.

У цій статті ми розглянемо основні принципи авторського права за кордоном та дві конвенції. Перед використанням творів за кордоном обов’язково ознайомтеся з цією інформацією.

Що таке авторське право?

Авторське право — це право, надане автору твору, яке захищає інтереси автора від несанкціонованого копіювання та використання твору, а також від небезпеки неавторизованого вторинного використання через інтернет та інші медіа.

Автор має право відмовити у використанні свого твору іншими особами або дозволити його використання на платній (або безоплатній) основі. Також можливо дозволити використання твору на певних умовах.

Згідно з пунктом 1 статті 2 Закону про авторське право Японії (японського Закону про авторське право), твором вважається “творче вираження ідей або емоцій”, що зокрема охоплює літературу, науку, мистецтво та музику. Наприклад, до цього відносяться наукові роботи, музика, романи, фільми, фотографії, картини, аніме, ігри тощо.

Джерело: Агентство культурних справ | “Твори – Стаття 2 (Визначення)”[ja]

Важливо зазначити, що авторське право автоматично надається з моменту створення твору, і не вимагає реєстрації в будь-якому органі влади чи інституції.

У епоху інтернету авторське право стає ще більш актуальним, а значення захисту авторських прав зростає. Коли компанія поширює інформацію, існує ризик порушення чужих авторських прав через несанкціоноване перевидання або вторинне використання, тому розуміння авторського права є абсолютно необхідним.

Підхід до авторських прав за кордоном

Багато хто з вас, хто публікував твори в Японії, може замислюватися, як ці твори будуть захищені за кордоном. У цій статті ми детально розглянемо підхід до авторських прав, особливо за межами Японії.

Авторське право не знає кордонів

Авторські права на твори в Японії автоматично мають силу і за її межами. Це тому, що авторське право не знає кордонів.

Існують дві основні конвенції, які захищають авторські права у світі: «Бернська конвенція» та «Всесвітня конвенція про авторське право».

Японія є членом цих конвенцій, до Бернської конвенції приєдналися 168 країн світу, а до Всесвітньої конвенції про авторське право – 100 країн. Завдяки цим конвенціям, закони про авторські права забезпечуються однаково у всіх країнах-учасницях.

Водночас, у країнах, які не є членами цих конвенцій, авторські права, захищені в Японії, можуть не мати жодної сили. Наприклад, в Ірані та Ефіопії, які не приєдналися до цих конвенцій, японські авторські права можуть бути повністю недійсними.

Однак, окрім цих конвенцій про авторське право, існує також Угода про ТРІПС, міжнародна угода, яка має на меті захист прав інтелектуальної власності, пов’язаних з торгівлею. У країнах, які приєдналися до цієї угоди, авторські права також можуть бути ефективними.

Застосовується коротший термін захисту

У Японському законі про авторське право встановлено термін захисту авторських прав «протягом 70 років після смерті автора», однак у інших країнах можуть бути встановлені різні терміни захисту.

Наприклад, країни Європейського Союзу (ЄС), Сполучені Штати Америки, Австралія та інші встановлюють такий самий термін захисту в 70 років після смерті, як і Японія, але в Об’єднаних Арабських Еміратах, Саудівській Аравії, Пакистані та інших країнах Близького Сходу, а також на Тайвані та в Єгипті термін скорочується до 50 років після смерті, тоді як у Мексиці він становить 100 років після смерті, що є найдовшим терміном.

Авторське право не має кордонів, але терміни його захисту варіюються в залежності від країни.

З іншого боку, в кожному договорі встановлені базові мінімальні терміни захисту. Мінімальні терміни захисту авторських прав, встановлені в кожному договорі, виглядають наступним чином:

Згідно з Бернською конвенцією, встановлено мінімальний термін захисту авторських прав протягом 50 років після смерті автора.

У Всесвітній конвенції про авторське право термін захисту становить 25 років після смерті автора, але це лише мінімальний термін. Країни можуть встановлювати довші терміни захисту. Згідно з конвенцією, країни повинні надавати захист іноземним творам на рівні з власними, за принципом національного режиму.

У випадку іноземних творів, навіть якщо власне законодавство країни передбачає термін захисту 25 років після смерті, в Японії необхідно захищати авторські права на такі твори протягом 70 років після смерті.

Аналогічно, якщо в іншій країні для японських творів встановлено термін захисту 25 років після смерті, то в цій країні буде застосовуватися термін захисту авторських прав протягом 25 років після смерті.

Наприклад, в Японії твори єгипетських авторів захищені згідно з японським законом про авторське право, а в Єгипті японські твори захищені згідно з єгипетським законом про авторське право.

Отже, оскільки терміни захисту авторських прав можуть варіюватися в залежності від країни, важливо бути уважним при публікації творів за кордоном.

Стандарти «творів» відрізняються залежно від країни

Потрібно звернути увагу на обробку та стандарти творів за кордоном. Навіть якщо права на твір захищені в Японії, не факт, що ці права будуть захищені за кордоном. Навіть якщо країна є членом будь-якого з вищезазначених договорів, визначення твору може відрізнятися в залежності від країни.

Бернська конвенція приймає принцип «відсутності формальностей», згідно з яким «для насолодження та використання авторських прав та суміжних прав не потрібно жодних формальностей, таких як реєстрація, доставка творів, показ авторських прав тощо», і в багатьох країнах, включаючи Японію, діє закон про авторські права, заснований на цьому принципі.

Однак, в минулому в Сполучених Штатах цей принцип не діяв, і був час, коли авторські права визнавалися лише за наявності позначки «©» (знак авторського права).

Це було пов’язано з тим, що до недавнього часу в США діяла система, згідно з якою авторські права визнавалися лише після реєстрації в урядових установах (формалізм), і лише з першого року ери Хейсей (1989 рік) США нарешті приєдналися до Бернської конвенції та почали застосовувати принцип відсутності формальностей.

Джерело: Агентство культурних справ | Захист іноземних творів[ja]

Членство в Бернській конвенції та Всесвітній конвенції про авторське право, а також норми, що визначають твір як об’єкт авторського права, варіюються в залежності від країни, тому перед тим, як займатися авторськими правами в конкретній країні, варто заздалегідь провести дослідження.

Два міжнародні договори про авторське право

У сфері авторського права діють кілька міжнародних договорів, які сприяють раціональному та послідовному захисту творів у кожній країні. Договори встановлюють мінімальні стандарти захисту, і кожна країна-учасниця забезпечує їх дотримання у своїй юрисдикції, тим самим захищаючи авторське право за межами своїх кордонів.

Тут ми розглянемо два представницькі договори.

Бернська конвенція

Бернська конвенція (Berne Convention) є однією з найстаріших і найважливіших міжнародних угод про захист авторських прав.

Ця конвенція, що містить міжнародні правила, пов’язані з авторським правом, була прийнята у 1886 році у Берні, Швейцарія, з переважно європейськими країнами-учасницями. З того часу вона зазнала численних змін і сьогодні ратифікована приблизно 180 країнами. Японія приєдналася до цієї конвенції у 1899 році, а Сполучені Штати Америки – у 1989 році.

Особливостями Бернської конвенції є «національне поводження» та «принцип безформальності».

Національне поводження

Бернська конвенція наголошує на наданні та захисті однакових прав для іноземних авторів та творів, як і для тих, що створені власними громадянами.

Принцип безформальності

Згідно з Бернською конвенцією, авторське право виникає автоматично без необхідності будь-яких спеціальних процедур чи вимог. Твори мають авторське право з моменту їх створення.

Всесвітня конвенція про авторське право

Всесвітня конвенція про авторське право була створена у 1952 році в Женеві, Швейцарія, і набула чинності у 1955 році. Ця конвенція, ініційована ЮНЕСКО, також відома як ЮНЕСКО конвенція. Японія підписала цю конвенцію у 1977 році.

На момент створення Бернської конвенції країни, такі як Сполучені Штати Америки та країни Центральної та Південної Америки, які вже мали власні угоди про захист авторських прав, прийняли «формалізм» (необхідність реєстрації для виникнення авторського права) замість «безформальності», встановленої Бернською конвенцією. Таким чином, ця конвенція відіграла роль мосту між країнами-учасницями Бернської конвенції.

Це означає, що твори з країн, що приєдналися до Всесвітньої конвенції про авторське право, можуть отримати захист у країнах, що дотримуються формалізму, без необхідності реєстрації, просто вказавши ім’я автора, рік публікації та символ ©.

Сприяння захисту авторських прав за кордоном

На завершення, дозвольте представити проєкт Агентства культурних справ Японії щодо сприяння захисту авторських прав за кордоном.

Удосконалення системи авторських прав

Агентство культурних справ займається удосконаленням та підтримкою системи авторських прав у регіоні Азії та Тихого океану (проєкт зі сприяння поширенню системи авторських прав в азійському регіоні).

Конкретні заходи включають:

• Проведення семінарів на місцях щодо системи авторських прав
• Організація міжнародних конференцій з питань авторських прав
• Реалізація програм навчальних візитів до Японії для підтримки розвитку системи

Також Агентство активно працює над розробкою міжнародних правил та вирішенням міжнародних проблем, пов’язаних з авторськими правами, беручи участь у переговорах щодо економічних партнерств та обговореннях щодо WIPO Broadcast Treaty, щоденно докладаючи зусиль для захисту вітчизняних творів.

Довідка: Агентство культурних справ | Сприяння захисту авторських прав за кордоном[ja]

Підтримка посилення здійснення прав

Агентство культурних справ вимагає від урядів посилення контролю у випадках порушення авторських прав, зокрема, проводить регулярні міжурядові консультації з країнами, де часто відбувається порушення прав на власний контент, аби забезпечити належне застосування закону.

Крім того, Агентство сприяє розвитку кадрів через тренінгові семінари для співробітників правоохоронних органів та створенню руководств з протидії порушенням авторських прав за кордоном, а також встановленню консультаційних пунктів.

Детальніше дивіться у розділі «Руководство з протидії порушенням авторських прав (піратські видання)».

Тут ви знайдете методи боротьби з порушеннями авторських прав у різних країнах та звіти про стан виконання авторських прав.

Довідка: Порушення авторських прав (піратські видання) | Руководство з протидії[ja]

Підсумок: у разі проблем із авторськими правами за кордоном, звертайтеся до фахівців

Справді, підходи до авторських прав відрізняються в різних країнах. Необхідно заздалегідь детально дослідити ситуацію з авторськими правами в цільовій країні, включаючи статус приєднання до різних конвенцій та місцеві правила. Також слід враховувати, що може виникнути ситуація, коли цільових країн буде декілька, що може ускладнити обробку.

Щодо обробки авторських прав за кордоном, ми рекомендуємо звертатися до фахівців.

Заходи, що пропонує наша фірма

Юридична фірма “Моноліт” має багатий досвід у сфері ІТ, зокрема інтернету, та права. У світлі глобалізації бізнесу, яка продовжує розширюватися, потреба у професійній правовій перевірці зростає. Наша фірма надає рішення у сфері міжнародного права.

Сфери діяльності юридичної фірми “Моноліт”: Міжнародне право та зарубіжний бізнес[ja]