Не можна подати запит на розкриття інформації? Роз'яснення вимог на прикладі відхиленого випадку

Я думаю, що це зрозуміло, коли ви хочете звернутися з вимогою про відшкодування збитків до автора допису, якщо ви стали жертвою образи в Інтернеті, щоб відновити збиток. Однак, оскільки більшість дописів в Інтернеті здійснюється анонімно, вам потрібно отримати інформацію, таку як адреса та ім’я автора допису, щоб провести переговори або подати позов для вимоги про відшкодування збитків.

Тому ви можете використовувати процедуру, яка називається “вимога про розкриття інформації відправника”, щоб змусити автора допису розкрити свою інформацію, але вимоги до того, чи буде визнана ця вимога про розкриття, є складними.

У цій статті ми представимо вимоги до визнання вимоги про розкриття інформації відправника, а також ситуації, коли вимога про розкриття інформації відправника не визнається, на основі реальних прикладів судових рішень.

Умови, за якими допускається розкриття інформації про відправника

Запит на розкриття інформації про відправника – це процедура, коли вимагається розкриття інформації, такої як адреса та ім’я особи, яка вчинила незаконні дії, такі як порушення прав особистості в Інтернеті, від постачальника послуг. Юридичною основою для цього є пункт 1 статті 5 Японського Закону про обмеження відповідальності постачальників послуг (Provider Liability Limitation Act).

Особа, яка вважає, що її права були порушені через розповсюдження інформації за допомогою певного електронного зв’язку, може вимагати від постачальника певних послуг електронного зв’язку, який використовує певне обладнання для електронного зв’язку, розкриття інформації про відправника, яку він має, щодо порушення цих прав, за винятком певної інформації про відправника (інформація про відправника, яка визначається відповідно до постанови Міністерства внутрішніх справ і комунікацій як інформація, що стосується виключно порушення пов’язаних з комунікацією. Те саме застосовується в цьому пункті та в пункті 2 статті 15.) коли вони відповідають обом пунктам 1 та 2, а певна інформація про відправника відповідає всім наступним пунктам, вони можуть вимагати її розкриття.

Пункт 1 статті 5 Японського Закону про обмеження відповідальності постачальників послуг[ja]

Якщо ми розглянемо цей пункт по елементах, то:

1. Існує розповсюдження інформації за допомогою певного електронного зв’язку
2. Це запит від особи, яка вважає, що її права були порушені
3. Порушення прав очевидне
4. Є справедливі підстави для розкриття інформації про відправника
5. Це здійснюється відносно постачальника послуг, пов’язаних з розкриттям
6. Це відповідає інформації про відправника
7. Постачальник послуг, пов’язаних з розкриттям, має інформацію, яка є предметом розкриття

Якщо виконані всі сім вимог, допускається запит на розкриття інформації про відправника.

Існує розповсюдження інформації через спеціальні електронні комунікації

“Спеціальні електронні комунікації”, згідно з пунктом 1 статті 2 Японського закону про обмеження відповідальності провайдерів (Provider Liability Limitation Act), визначаються як “передача електронних комунікацій з метою отримання невизначеною кількістю осіб”.

В основному, це стосується інформації, що знаходиться в інтернеті і яку може переглянути будь-хто (за винятком, наприклад, телевізійних трансляцій). Також сюди входять сайти, на які можна увійти за допомогою реєстрації користувача. Однак, наприклад, електронна пошта, чати, розсилки та інше, що передається в режимі “один до одного” або “один до багатьох”, не вважаються спеціальними електронними комунікаціями, оскільки вони не призначені для невизначеної кількості осіб.

Вимога від особи, яка вважає, що її права були порушені

Право на подання вимоги про розкриття за цією процедурою має лише особа, яка вважає, що її права були порушені. Тут під “порушеною особою” мається на увазі не лише фізична особа, але й юридична особа та інші подібні суб’єкти.

Очевидне порушення прав (явне порушення прав)

“Очевидність” означає не лише те, що права (конкретні права будуть описані нижче) були явно порушені, але й те, що вимагач повинен довести відсутність обставин, які можуть вказувати на наявність причин, що перешкоджають встановленню незаконної дії. У порівнянні з загальними вимогами про відшкодування збитків за незаконні дії, у випадку з вимогами про розкриття інформації про автора, вимоги посилюються шляхом перенесення бременя доказування з автора на вимагача.

Це тому, що вимога про розкриття інформації про автора включає розкриття приватної інформації автора, що викликає конфлікт прав між правом на приватність автора та свободою вираження. Тому вимоги стають суворішими шляхом перенесення на вимагача бременя доказування відсутності причин, що перешкоджають незаконності.

До речі, конкретні “права”, про які йдеться тут, будуть описані в цій статті.

Повинні бути вагомі підстави для розкриття інформації про відправника

Це означає, що якщо метою не є притягнення до юридичної відповідальності (відшкодування збитків тощо), існує можливість, що запит на розкриття інформації про відправника може бути відхилено. Притягнення до юридичної відповідальності вважається “вагомою підставою”.

Однак, люди, які подають запит на розкриття інформації про відправника, зазвичай хочуть притягнути до відповідальності за якесь правопорушення, тому відхилення в таких випадках малоймовірне.

З іншого боку, якщо заявник має на меті використовувати розкриту інформацію про відправника для того, щоб навідатися до нього додому або розголосити його особисту інформацію в інтернеті, вважається, що у заявника немає вагомих підстав для запиту, і його можуть відхилити. Тобто, якщо існує ризик пошкодження честі або спокійного життя відправника, запит може бути відхилений через відсутність “вагомих підстав”.

Що робиться щодо постачальників послуг у сфері розкриття інформації

Це стосується осіб, які здійснюють телекомунікації за допомогою зазначеного вище “спеціального електронного зв’язку”, наприклад, постачальників серверів, адміністраторів форумів та провайдерів доступу до Інтернету.

Відповідність інформації відправника

Інформація відправника включає в себе інформацію, яка веде до ідентифікації відправника, таку як ім’я та адреса автора публікації. Це визначено в наступних положеннях Міністерства внутрішніх справ і комунікацій.

Дивіться: Постанова Міністерства внутрішніх справ і комунікацій Японії, яка визначає інформацію відправника відповідно до пункту 1 статті 4 Закону Японії про обмеження відповідальності за шкоду провайдерів спеціальних телекомунікаційних послуг та розкриття інформації відправника[ja]

Постачальник послуг з відкриттям інформації має інформацію, що є предметом відкриття

В основному, необхідно, щоб було право відкривати інформацію, яка є предметом відкриття, і була можливість її відкриття. Наприклад, якщо витрати на вилучення відповідної інформації є великими, або якщо насправді неможливо підтвердити наявність цієї інформації, то вважається, що ви не маєте її.

Приклади, коли не визнають очевидне порушення прав

Тут ми представимо декілька прикладів судових рішень, коли не було визнано очевидне порушення прав або не було достатньої підстави для вимоги про розкриття інформації про відправника, які ми описали вище.

Відсутність конкретних фактів

Існує випадок, коли позивач, який займається перевезенням та доставкою, заявив, що його репутація була пошкоджена статтею, опублікованою на анонімному форумі “Bakusai.com”, і вимагав від постачальника інтернету розкрити ім’я та адресу автора посту.

Позивач стверджував, що коментарі на форумі “Я був обманутий і вступив до компанії” та “Коли я дізнався про внутрішні справи компанії, я не міг звільнитися” вказують на те, що він надає неправдиві умови праці та наймає працівників.

Суд відзначив, що щодо фрази “Я був обманутий і вступив до компанії”, “не ясно, хто є об’єктом обману, і це не можна відразу зрозуміти, як стверджує позивач”. Щодо фрази “Коли я дізнався про внутрішні справи компанії, я не міг звільнитися”, суд зазначив, що “під “внутрішніми справами компанії” можна розуміти різні речі, включаючи умови праці, фінансовий стан та відносини між людьми, тому не можна стверджувати, що є конкретні факти, які знижують соціальну оцінку позивача через нечітке висловлювання в цій статті”.

Крім того, враховуючи те, що вирази типу “Я був обманутий” часто використовуються в повсякденному житті в легкому значенні, не передбачаючи наявності незаконності або юридичної відповідальності, суд визнав, що “не можна стверджувати, що це очевидне порушення прав позивача”.

Позивач також стверджував, що коментар “Я працюю на Новий рік і Різдво, я вмираю від перевтоми?! Хтось, будь ласка, допоможіть мені” викликає непорозуміння, що він не дає працівникам відпочинку і змушує їх працювати в жорстких умовах, що можуть призвести до смерті від перевтоми, знижуючи його соціальну оцінку. Однак суд відповів:

Це не означає, що позивач порушує трудове законодавство або змушує працювати в умовах, які важко прийняти суспільству. Місця роботи, де потрібно продовжувати роботу навіть під час новорічних свят, існують у суспільстві в цілому, тому сам факт того, що це таке місце роботи, не може бути визнаний фактом, який знижує соціальну оцінку.

Рішення Токійського окружного суду від 14 жовтня 2015 року (2015 рік за Григоріанським календарем)

Таким чином, суд не визнав очевидного порушення прав і відхилив позов позивача.

Пов’язана стаття: Адвокат пояснює 6 прикладів, коли не визнають дифамацію[ja]

Відсутність обставин, які свідчать про наявність причин, що перешкоджають незаконності

Існує випадок, коли позивач, косметична клініка в місті Кувана, префектура Міє, заявив, що його репутація була пошкоджена через пост на інтернет-форумі, і вимагав від відповідача, який керує та управляє електронним форумом, розкрити інформацію про відправника.

Відповідач стверджував, що “ця інформація надає інформацію про цю клініку, яка проводить хірургічні операції, що стосуються життя і здоров’я людей, тому вона має громадський і соціальний інтерес”. Він також стверджував, що “доктор А, який є головою ради позивача, отримав попередження від медичної асоціації за запізнення, відмову від лікування та порушення обов’язку “виховання та збереження гідності” на основі професійних принципів лікаря. Опис цієї інформації, що він отримав рекомендації через проблеми, є правдивим у важливих частинах. “Навіть якщо важлива частина цієї інформації не є правдивою, можна сказати, що існують достатні підстави вірити, що вона є правдивою”.

На ці заяви суд відповів:

Ця інформація вказує на проблеми з клінікою, яка проводить медичні процедури, такі як збільшення грудей, і попереджає про них. Тому можна вважати, що дія надсилання цієї інформації стосується фактів, які стосуються громадських інтересів, і була здійснена з метою служити виключно громадському благу. Крім того, доктор А, який є головою ради позивача, отримав попередження від медичної асоціації 27 жовтня 2010 року (2010 рік за Григоріанським календарем) за запізнення, відмову від лікування та порушення обов’язку “виховання та збереження гідності” на основі професійних принципів лікаря. Тому можна вважати, що факт, що ця інформація вказує на наявність проблем з клінікою і що вона отримала попередження від медичної асоціації, є правдивим у важливих частинах.

Рішення Токійського окружного суду від 20 травня 2015 року (2015 рік за Григоріанським календарем)

Таким чином, суд визнав, що “не можна стверджувати, що не існують обставин, які свідчать про відсутність причин, що перешкоджають незаконності”, і відхилив позов позивача.

Приклади відсутності обґрунтованої причини для вимоги про розкриття інформації

Існує випадок, коли позивач, який стверджував, що його права особистості або авторські права були порушені в дописах на веб-сайті “2ch.net (тепер 5ch.net)”, що керується корпорацією з Сінгапуру, з метою отримання відшкодування збитків, вимагав від постачальника послуг інтернету розкрити ім’я, адресу та електронну адресу автора допису.

Публікація, яка може завдати шкоди життю відправника перед судовим розглядом

Перед поданням позову, позивач у своєму блозі написав до відправника: “Як тільки я дізнаюся ваше ім’я та адресу, детективи та дослідницькі агентства дослідять все про вас.” “Ми витягнемо цього боягузливого труса на публіку і зробимо його ганебним.” Після цього, він опублікував допис, в якому заявив, що він “оприлюднить ім’я відправника”, навіть після того, як було створено заяву.

У цьому відношенні, суд вирішив:

① Позивач у своєму блозі неодноразово публікував, що після отримання інформації про відправника, він використовуватиме детективів, щоб дослідити все, викрити його, розкрити все, оприлюднити його ім’я, і т.д., ② Коли він отримав вказівки від відповідача про ці дописи в блозі, ③ Він подав заяву, в якій стверджував, що він не має наміру неправомірно використовувати інформацію про відправника, але ④ Навіть після цього, він продовжував публікувати дописи в своєму блозі, в яких заявляв, що він оприлюднить ім’я відправника. Враховуючи ці обставини, не можна не визнати, що позивач має намір використовувати інформацію про відправника недоцільно, завдаючи неправомірної шкоди честі або спокою життя відправника.

Рішення Токійського окружного суду від 19 квітня 2013 року (Гейсей 25)

Таким чином, позов позивача був відхилений. Це приклад випадку, коли було заперечено наявність обґрунтованої причини для отримання інформації про відправника, оскільки існує ризик неправомірного завдання шкоди честі або спокою життя відправника.

Судовий прецедент, коли було визнано лише частину запиту на розкриття

Якщо існує кілька публікацій, які, як підозрюється, порушують права, і ви подаєте колективний запит на розкриття інформації про автора, як буде прийнято рішення? Якщо серед публікацій, на які було подано запит, є такі, в яких порушення прав не визнано, чи буде запит відхилено?

Існує приклад, коли позивач, стверджуючи, що його честь була порушена та права порушені через кілька блог-постів в Інтернеті від анонімного автора, звернувся до відповідача, який є провайдером, з проханням розкрити інформацію про автора, і частину цього запиту було визнано.

Таким чином, якщо існує кілька статей або публікацій, які є предметом судового розгляду, можливо, буде визнано лише частину запиту на розкриття.

Запит на розкриття не визнається для вказівки на факти сталкінгу до укладання угоди

Близько 2010 року (Японська ера Хейсей 22 рік) позивач познайомився з жінкою в так званому закладі дозвілля, і від червня 2012 року (Японська ера Хейсей 24 рік) до січня наступного року він відправляв їй кілька листів електронною поштою і чекав на неї поблизу її роботи. Позивач був допитаний в поліцейському відділенні Ісезакі в Канагаві два дні пізніше і подав заяву, в якій обіцяв більше не наближатися до жінки.

26 лютого 2014 року (Японська ера Хейсей 26 рік) позивач вибачився перед жінкою за свої дії сталкера, заплатив 200 000 єн як вирішення і уклав угоду, в якій він обіцяв більше не контактувати з жінкою.

Позивач подав запит на розкриття інформації про автора щодо трьох статей, опублікованих в блозі про ці дії сталкера, стверджуючи, що “його честь була порушена, а права – порушені”. Три статті мали такий зміст:

・Стаття 1
Станом на 20 квітня 2014 року (Японська ера Хейсей 26 рік) позивач продовжував свої дії сталкера.

・Стаття 2
Станом на 19 грудня 2013 року (Японська ера Хейсей 25 рік) позивач був допитаний поліцією щодо своїх дій сталкера, але він заперечував це.

・Стаття 3
Станом на 2 травня 2014 року (Японська ера Хейсей 26 рік) було вказано на факт вбивства сталкером в Осаці, і автор статті висловив думку або критику, що позивач, можливо, прийде вбивати, тим самим вказуючи на факт, що позивач продовжує свої дії сталкера на цей час.

Суд вирішив,

Вказуючи на факт, що позивач здійснює дії сталкера проти B (потерпілої жінки), оскільки дії сталкера регулюються Законом про регулювання сталкінгу та інших дій, і ті, хто це робить, можуть бути покарані кримінально, вказівка на те, що позивач здійснює вищезазначені дії, визнається громадським інтересом.

Рішення Токійського окружного суду від 8 березня 2016 року (Японська ера Хейсей 28 рік)

Таким чином, запит на розкриття інформації про автора статті 2, написаної до укладання угоди, не було визнано.

Пов’язана стаття: Що таке інтернет-сталкер? Критерії дій поліції[ja]

Запит на розкриття визнається для вказівки на факти сталкінгу після укладання угоди

З іншого боку, щодо статей 1 та 3,

Навіть враховуючи те, що факт того, що позивач здійснив дії сталкера, є правдою, навіть якщо це минулий факт, і немає положення про конфіденційність в угоді, інформування третіх осіб про існування дій сталкера не є незаконним, але в ситуації, коли немає ніякої загрози, що позивач продовжить дії сталкера, і дії сталкера не визнаються, не можна визнати, що була мета служити громадському благу, коли статті 1 та 3 були опубліковані в блозі в Інтернеті, доступному для перегляду необмеженою кількістю людей.
Тому, щодо статей 1 та 3, навіть без розгляду інших питань, незаконність публікації цих статей автором не відкидається.

Рішення Токійського окружного суду від 8 березня 2016 року (Японська ера Хейсей 28 рік)

Таким чином, було наказано розкрити інформацію про автора.

Таким чином, якщо є кілька статей, суд робить строгий судження для кожної статті, тому не всі запити будуть визнані, якщо ви подаєте запит. Потрібна ретельна підготовка для подачі запиту на розкриття інформації про автора.

Порушення прав у зв’язку з вимогою про розкриття інформації про відправника

Щоб було дозволено вимогу про розкриття інформації про відправника, необхідно виконати сім вищезазначених вимог. Права, про які йдеться в пункті “3. Очевидне порушення прав”, головним чином включають “право на честь”, “почуття гідності” та “право на приватність”. Давайте детальніше розглянемо вимоги, необхідні для ствердження порушення цих прав.

Порушення права на честь

На початку, концепція честі загалом класифікується на внутрішню честь, зовнішню честь, почуття честі (суб’єктивна честь). У контексті права на честь, “честь” зазвичай вказує на зовнішню честь, яка є “об’єктивною оцінкою, отриманою від суспільства щодо особистісної цінності людини, такої як характер, мораль, репутація, кредит” (Верховний Суд, 11 червня 1986 року (Шоуа 61)). Простими словами, це щось, що призводить до зниження соціальної оцінки.

Щоб подати запит на розкриття відправника на підставі порушення права на честь, необхідно виконати наступні три вимоги:

• Зниження соціальної оцінки
• У випадку дискредитації честі через вказівку на факти, неправдивість вказаних фактів
• У випадку дискредитації честі через думки або коментарі, неправдивість передумови або те, що висловлювання перетворюється на особисту атаку

Однак, навіть якщо ви виконали вищезазначені вимоги, якщо ви відповідаєте наступним умовам, очевидність порушення прав не визнається, і запит на розкриття відправника відхиляється.

1. Справа стосується публічних інтересів
2. Мета полягає виключно в досягненні громадського блага
3. У випадку дискредитації честі через вказівку на факти, важлива частина вказаних фактів є правдивою, або є достатніми підставами вірити, що вона є правдивою
4. У випадку дискредитації честі через думки або коментарі, важлива частина фактів, на яких базується думка або коментар, є правдивою, або є достатніми підставами вірити, що вона є правдивою
5. У випадку дискредитації честі через думки або коментарі, вміст висловлювання не перетворюється на особисту атаку або не виходить за межі думки або коментаря

У випадку дискредитації честі через вказівку на факти, якщо ви виконали умови 1-3, а у випадку дискредитації честі через думки або коментарі, якщо ви виконали умови 1, 2, 4 і 5, запит на розкриття відправника не буде визнано (Верховний Суд, 23 червня 1966 року (Шоуа 41) для вказівки на факти, Верховний Суд, 9 вересня 1997 року (Хейсей 9) для думок або коментарів).

Див. статтю: Які умови для подачі позову про дискредитацію честі? Пояснення вимог та середнього розміру компенсації[ja]

Див. статтю: Які вимоги для дискредитації честі через висловлювання, що містять думки або коментарі?[ja]

Порушення честі (Образа)

Честь – це суб’єктивне усвідомлення та оцінка власної особистісної цінності. Іншими словами, це питання гордості.

Оскільки честь є суб’єктивним почуттям, її не можна безумовно захищати за допомогою закону. Тому Верховний Суд встановив критерій, що “порушення особистих інтересів відповідача може бути визнане тільки у випадку, коли образлива поведінка перевищує межі, допустимі в суспільстві” (Рішення Верховного Суду від 13 квітня 2010 року (2010), Збірник рішень 64, №3, стор. 758).

Наприклад, були судові рішення, в яких визнавалося, що такі коментарі, як “відразливий”, “занадто дурний”, “негарний”, порушують честь. Чи порушується честь, визначається не тільки за змістом висловлювання, але й за “контекстом”, “манерою поведінки (методи та способи) та обставинами (особливо часом та місцем)”, “ступенем поведінки (частотою)” та іншими індивідуальними обставинами кожного випадку.

Пов’язана стаття: Що таке порушення честі? Попередні випадки та способи вирішення проблеми[ja]

Порушення права на приватність

Немає прецеденту, який би визначав “право на приватність” або встановлював вимоги до його порушення, але вищий суд вказав на наступні шість критеріїв (вирішено 31.01.2017 року за Григоріанським календарем), які слід враховувати в комплексі, порівнюючи законні інтереси в ненаданні інформації з інтересами в її оприлюдненні. Право на приватність вважається порушеним, якщо перші переважають над останніми.

• Характер та зміст даного запису
• Масштаб передачі фактів, що належать до приватності, та ступінь конкретної шкоди
• Соціальний статус та вплив особи, яка зробила запис
• Мета та значення запису
• Соціальні обставини в момент запису та їх подальші зміни
• Необхідність вказувати дані факти

Прикладами інформації, яка може порушувати право на приватність, є “факти особистого життя”, “ім’я, адреса, телефонний номер”, “хвороба”, “судимість”, “фізичні особливості”, “історія шлюбу та розлучення”.

Інші порушення прав

Крім того, на Інтернеті можуть бути порушені такі права, як “право на зображення”, “право на ім’я та ідентичність”, “право на комерційну діяльність та виконання обов’язків”, “авторські права”, “торговельні марки”.

Щодо кожного права, необхідно визначити, чи є порушення прав, враховуючи вимоги до кожного права. Якщо ви зіткнулися з труднощами при визначенні, рекомендується звернутися до адвоката.

Підсумок: при поданні запиту на розкриття інформації, зверніться до адвоката

Запит на розкриття інформації про відправника є корисним з точки зору захисту прав порушених осіб, але інформація про відправника тісно пов’язана з приватністю відправника, свободою вираження та таємницею кореспонденції. Неминуче, що при розкритті цієї інформації потрібно використовувати обережний судження.

Запит на розкриття інформації про відправника повинен бути зроблений якнайшвидше, але це вимагає ретельної підготовки і, як правило, є складною процедурою. Якщо вам вдасться визначити відправника, ви зможете вимагати відшкодування за витрати на судовий процес. Будь ласка, зверніться до досвідченого адвоката щодо цієї процедури.

Для отримання детальної інформації про процедуру та порядок подання запиту на розкриття інформації про відправника, будь ласка, зверніться до статті нижче.

Пов’язана стаття: Що таке запит на розкриття інформації про відправника? Адвокат пояснює, як це робити та на що звернути увагу[ja]

Щодо нової системи запиту на розкриття інформації про відправника, введеної змінами до закону про обмеження відповідальності провайдера у 2022 році (Рейва 4 року), будь ласка, зверніться до статті нижче.

Пов’язана стаття: Пояснення “події з наказом про розкриття інформації про відправника”, яка почала діяти з 1 жовтня 2022 року (Рейва 4 року). Ідентифікація відправника прискорюється[ja]

Інформація про заходи, що вживаються нашим бюро

Юридичне бюро “Моноліт” – це юридична фірма з багатим досвідом у сфері ІТ, особливо в області інтернету та права. В останні роки, інформація, пов’язана з шкодою від репутації та образою, що поширюється в інтернеті, приносить серйозні наслідки у вигляді “цифрового тату”. Наше бюро надає рішення для заходів проти “цифрового тату”. Деталі описані в статті нижче.

Сфера діяльності юридичного бюро “Моноліт”: Цифрове тату[ja]