Пункти франшизних договорів, які керівники повинні знати

Коли ми говоримо про франшизу, нам на думку спершу приходять великі мережі магазинів та ресторанів, але сама система франшизи може бути використана в будь-якій галузі. Для головного офісу франшизи, це дозволяє швидко та за низькі витрати розширитися на національному рівні, ніж якщо б вони розширювались самостійно. Тому, незалежно від галузі, вважається, що є можливість розглянути використання франшизи.

Отже, ми пояснимо, що таке договір про франшизу, та розглянемо ключові моменти договору про франшизу.

Що таке франшизний договір

Юридична природа франшизного договору

Франшизний договір – це договір, за яким франшизна компанія надає своєму франшизі право використовувати свій товарний знак, бренд, досвід управління тощо, а в обмін франшиза щомісяця платить франшизі так звані роялті.

Франшизний договір можна вважати анонімним договором, який не відповідає типовим договорам, визначеним у Цивільному кодексі. Юридична природа франшизного договору полягає в тому, що франшиза надає франшизі право використовувати свій товарний знак та досвід управління, що має елементи оренди.

Крім того, франшиза зобов’язана продавати товари або послуги, визначені франшизою, а також надавати франшизі необхідну допомогу та наставництво у управлінні, що також має елементи делегування обов’язків.

Переваги та недоліки франшизи

Великі мережі магазинів та ресторани швидкого обслуговування активно використовують систему франшизи, але теоретично будь-яка галузь може використовувати франшизу. Насправді, франшизи використовуються в різних галузях, таких як репетиторство, масажні салони, приватна стоматологія та інші.

Франшиза відрізняється від прямого управління магазинами, оскільки вона розгортається за рахунок капіталу та відповідальності іншого суб’єкта господарювання – франшизи. Для франшизи перевагою є можливість швидкого розширення мережі магазинів за рахунок чужого капіталу. З іншого боку, франшиза може використовувати брендову вартість, яку створила франшиза, що дозволяє розгортати бізнес з меншим ризиком, ніж при створенні бізнесу з нуля.

Однак у франшизи є й недоліки. Для франшизи ризиком є те, що якщо франшиза здійснює конкурентну діяльність або дії, що суперечать інтересам франшизи, це може пошкодити брендову вартість франшизної мережі. Щоб зменшити цей ризик, необхідно встановити в франшизному договорі заборону на конкурентну діяльність та інші дії, які можуть негативно вплинути на всю франшизну мережу.

Для франшизи ризиком є те, що прогнози продажів, представлені франшизою перед укладенням договору, можуть суттєво відрізнятися від реальних результатів, або франшиза може бути шахрайською, з метою викрасти внесок за вступ. Тому франшизам необхідно обережно розглядати питання про вступ до франшизи на стадії розгляду договору.

Законодавчі вимоги до франшизного договору

Франшиза зобов’язана представити франшизі законодавчі відомості перед укладенням договору, якщо франшиза виразила бажання приєднатися. Це вимагається Законом про підтримку малого та середнього роздрібного бізнесу. Однак, обов’язок надати та пояснити законодавчі відомості стосується лише франшиз у роздрібній та громадському харчуванні.

Однак, в настановах щодо закону про заборону монополії, навіть у франшизах у сфері послуг, які не є роздрібними або громадським харчуванням, рекомендується розкрити загальні відомості про договір за допомогою законодавчих відомостей. Тому більшість франшиз представляють законодавчі відомості та пояснюють їх франшизам, незалежно від галузі, як це зазвичай робиться на практиці.

Ключові моменти франшизного договору

Далі ми розглянемо типові умови, що зустрічаються в франшизних договорах. У цих умовах “сторона А” відповідає франшизному підприємству, “сторона Б” – головному офісу франшизи. “Сторона В” вказує на представника франшизного підприємства, якщо воно є юридичною особою.

Клаузули щодо ліцензування використання торгових марок та know-how

Після дати виконання, Б (сторона Б) надає А (стороні А) дозвіл на використання наступних елементів, пов’язаних з бізнесом, який Б проводив під назвою “●●●●” (надалі “цей бізнес”):
(1) Торгова назва або торгова марка (включаючи сервісні марки)
(2) Комерційні таємниці або know-how

Ліцензування використання торгових марок та know-how є основою франшизного договору. Тому важливо чітко визначити, що саме є об’єктом ліцензування.

Як франшизний підрядник, вам необхідно ретельно дослідити, чи зареєстрована відповідна торгова марка (включаючи сервісні марки) в патентному відомстві, використовуючи реєстраційний номер та іншу інформацію. Це необхідно, оскільки якщо торгова марка не зареєстрована, інші підприємці можуть використовувати її без дозволу. Детальніше про порушення прав на торгові марки описано в статті нижче.

https://monolith.law/corporate/penalty-for-trademark-infringement[ja]

Також важливо до укладання договору чітко визначити обсяг комерційних таємниць та know-how, які надаються франшизодавцем, оскільки цей обсяг часто залишається неясним. Якщо обсяг наданого know-how неясний, франшизодавець може отримати скарги від франшизних підрядників, що він не виконує своїх обов’язків, відповідно до платежів роялті.

Стаття про навчання франшизних магазинів

Б сторона зобов’язується надавати А стороні навчання відповідно до додатка щодо знань, пов’язаних з цим бізнесом, та допомагати їй їх засвоїти. Після дати виконання, Б сторона продовжує надавати відповідне навчання в усіх аспектах бізнесу та сприяти процвітанню А сторони.

У франшизних угодах зазвичай передбачається постійне навчання франшизних магазинів від головного офісу. Це дуже важливий пункт, який надає ефективність ліцензії на використання знань від головного офісу франшизи, про яку ми говорили вище.

Щодо змісту навчання, зазвичай співробітники головного офісу франшизи (супервайзери) регулярно щомісяця відвідують франшизні магазини. Щодо конкретного змісту навчання, рекомендується чітко визначити його в додатках до договору та інших документах, оскільки це часто стає причиною конфліктів між франшизним магазином та головним офісом.

Клаузула про зобов’язання уникати конкуренції

Б (сторона Б) зобов’язується, починаючи від дати виконання, дотримуватися цього договору, і, якщо не отримано письмової згоди від А (сторона А), не проводити прямо або опосередковано через третіх осіб, крім А, діяльність, що стосується цього проекту або схожої діяльності (тобто діяльності, що конкурує з цим проектом на ринку).

Щодо зобов’язання уникати конкуренції, існують такі, що діють під час терміну договору про франшизу, та такі, що діють після його закінчення. Приклад клаузули стосується терміну договору.

Метою встановлення зобов’язання уникати конкуренції є не тільки підтримка торгової зони, але й захист комерційних секретів, таких як знання, які надає головний офіс франшизи. Є проблема, що навіть якщо франшиза неправомірно використовує комерційні секрети, важко довести це в суді та заявити про відшкодування збитків.

Тому, забороняючи конкурентну діяльність, яка часто проводиться за допомогою комерційних секретів, можна намагатися захистити комерційні секрети опосередковано. Детальніше про договір про збереження таємниці описано в статті нижче.

https://monolith.law/corporate/checkpoints-nondisclosure-agreement[ja]

Зазвичай, зобов’язання уникати конкуренції під час терміну договору, як у прикладі клаузули, не обмежується географічно, але при встановленні зобов’язання уникати конкуренції після закінчення терміну договору, якщо не встановлено географічного або термінового обмеження, може бути надмірне обмеження свободи діяльності франшизи, що може бути визнано недійсним, тому потрібно бути обережним.

Стаття про роялті

Сторона А зобов’язується сплачувати Стороні Б роялті як відсоток від щомісячного обороту Сторони А, що виник внаслідок виконання ●●●● (далі “Об’єкт роялті ●●”). Сума роялті розраховується як 20% від обороту за попередній місяць і має бути сплачена до кінця наступного місяця. Це включає:
(1) Плату за Об’єкт роялті ●●
(2) Суму, сплачену з метою використання Об’єкт роялті ●●
(3) Витрати на придбання необхідного для Об’єкт роялті ●●

Роялті, як правило, є платою за використання торгових марок, знань та інших активів, наданих франчайзі. Зазвичай це є платежами, які франчайзі робить щомісяця до головного офісу.

Метод розрахунку роялті може бути різним: він може бути встановлений як відсоток від обороту, як у нашому прикладі, або як фіксована сума, що не залежить від обороту. Важливо чітко визначити метод розрахунку роялті, щоб уникнути будь-яких непорозумінь.

Стаття про відшкодування збитків

1. Сторона А або сторона Б можуть вимагати відшкодування збитків, якщо інша сторона порушила свої зобов’язання за цим договором.
2. Збитки, які виникають у сторони А через порушення зобов’язань сторони Б або сторони В, вважаються не меншими за роялті за період від місяця до моменту усунення порушення. Крім того, сторона В гарантує сплату такого відшкодування збитків в межах визначеної суми ●● гривень.

Якщо одна зі сторін порушила умови франшизного договору і це призвело до збитків, можливе вимагання відшкодування збитків. У франшизних договорах часто важко довести розмір збитків, тому, як у випадку з пунктом 1, часто встановлюють попередньо визначену суму відшкодування збитків (штраф).

Якщо ви встановите попередньо визначену суму відшкодування збитків, то при вимаганні відшкодування збитків через порушення договору, вам потрібно буде довести лише факт виникнення збитків, що значно спрощує процес. Однак, існують випадки, коли суди знижували попередньо визначену суму відшкодування збитків, якщо вона була надмірною в порівнянні з очікуваними збитками, тому вам слід бути обережними при встановленні такої суми.

Пункт 2 стосується правил про спільну гарантію. У випадку відшкодування збитків через порушення договору, як у нашому прикладі, сума, яку повинен сплатити гарант, не визначається однозначно на момент укладання договору. Таку спільну гарантію для невизначених зобов’язань, які можуть виникнути в майбутньому з постійних угод, називають основною гарантією.

У квітні 2020 року (Рейва 2) було внесено зміни до Цивільного кодексу Японії, які стосуються основної гарантії, і тепер необхідно чітко визначити максимальну суму (обмеження відповідальності) на момент укладання договору. Спільна гарантія без визначення максимальної суми буде вважатися недійсною в майбутньому. Тому, як у вищенаведеному прикладі, вам слід бути обережними і вказувати максимальну суму в тексті франшизного договору.

Підсумки

Франшизний договір – це зручна система для розвитку бізнесу. Однак, оскільки це не типовий договір, визначений, наприклад, у Цивільному кодексі (Японський Цивільний кодекс), важливо детально визначити права та обов’язки обох сторін – головного офісу та франшизи – у франшизному договорі. Для того, щоб правильно скласти франшизний договір, необхідно глибоко розуміти сам бізнес франшизи, тому ми рекомендуємо звернутися до спеціалістів, таких як адвокати, які добре розуміють бізнес, з яким ви працюєте.

Інформація про створення та перегляд договорів нашим бюро

Юридичне бюро “Monolith” як юридична фірма, що спеціалізується на IT, Інтернеті та бізнесі, надає послуги зі створення та перегляду різноманітних договорів, не обмежуючись франшизними договорами, для наших корпоративних клієнтів та клієнтів-консультантів.

Якщо вас цікавить, будь ласка, ознайомтеся з деталями нижче.

https://monolith.law/contractcreation[ja]