Правильне написання та типи договорів агентства: пояснення адвоката

У бізнесі досить поширеною є практика продажу власних товарів або послуг через агентства. Використання агентств не тільки дозволяє знизити витрати на зарплату комерційних працівників, але й привабливе тим, що дозволяє швидко створити велику мережу продажів.

Отже, ми пояснимо, як створювати та на що звертати увагу при укладанні договору з агентством.

Що таке агентський договір

Механізм агентського договору

Основний механізм агентського договору полягає в тому, що доручитель доручає продаж своїх товарів або послуг агенту з продажу, який здійснює рекламну діяльність цих товарів або послуг для клієнтів.

Типи агентських договорів

Щодо продажу за агентським договором, з юридичної точки зору, його можна поділити на два типи: посередницький та продажний.

Посередницький тип полягає в тому, що агент з продажу лише здійснює посередництво у укладанні договору, а дія договору про надання товарів або послуг виникає безпосередньо між доручителем та клієнтом. У випадку посередницького агента з продажу, доходи агента складаються з комісійних від доручителя.

З іншого боку, доручитель та агент з продажу укладають договір купівлі-продажу у формі закупівлі товарів або послуг доручителя, а агент з продажу безпосередньо продає ці закуплені товари або послуги клієнтам. Це є продажний тип. У випадку продажного типу, вартість товарів або послуг стає доходом агента з продажу.

Вибір між посередницьким та продажним типами залежить від того, який обсяг продажів хоче отримати агент з продажу, тому важливо ретельно обміркувати це питання в рамках власної компанії.

Ключові моменти договору з агентством

Договір між замовником та агентством з продажу – це договір з агентством. Тут ми представляємо типові умови договору з агентством та пояснюємо ключові моменти кожної умови. Зверніть увагу, що в умовах “А” вказує на замовника, а “Б” вказує на агентство з продажу.

Положення про метод продажу через посередників

У випадку, коли метод продажу є через посередників, слід дотримуватися наступних положень:
(1) Сторона А надає Стороні Б право продавати товари, що обробляються, за умовами продажу, вказаними в додатку. Однак, це не надає права на отримання платежів.
(2) Сторона Б зобов’язується представляти потенційних користувачів, які можуть скористатися цим товаром.
(3) Сторона Б зобов’язується прагнути до того, щоб товар був використаний на постійній основі за підтримки Сторони А, і щоб користувачі товару були задоволені його використанням.
(4) Сторона Б зобов’язується проводити продаж цього товару за допомогою договору, вказаного Стороною А, у випадку попереднього визначення. У випадку відсутності попереднього визначення, Сторона Б повинна явно вказати контрагенту, що вона не має права на отримання платежів.
(5) Сторона Б повинна вказати в договорі згаданому в попередньому пункті, що вона діє як агент Сторони А у договорі, що стосується продажу цього товару.
(6) Документи, що підтверджують повноваження агента, не видаються для кожного договору.
(7) Всі витрати, пов’язані з укладенням договору, та інші витрати несе Сторона Б.
(8) Навіть якщо після укладення договору Сторона А не може отримати гроші від контрагента, Сторона Б не несе відповідальності за це.
(9) Сторона А надає Стороні Б право тільки на посередництво у продажу товарів, що обробляються, кінцевим користувачам, і не надає жодних інших дозволів, крім тих, що вказані в додатку, включаючи призначення додаткових агентів.
(10) Незважаючи на попередній пункт, у випадку особливих положень у додатку, Сторона Б може призначити додаткового агента за попереднім письмовим повідомленням Стороні А (у випадку, коли метод продажу є через посередників, продаж товарів, що обробляються, через додаткового агента називається “вторинне посередництво”). З моменту отримання такого письмового повідомлення Стороною А, вона вважається надавшою дозвіл на це. Однак, якщо Сторона А має право вимагати відшкодування від додаткового агента через дії, пов’язані з повторним продажем, такі як відкрите представництво, незаконні торговельні дії або інші подібні дії, Сторона Б гарантує виконання цього зобов’язання разом з додатковим агентом.

Цей приклад положення базується на типі агентського договору, який передбачає посередництво. У випадку посередництва, торговий агент обмежується лише діями, що призводять до укладення договору, який має ефект між клієнтом та доручителем. Тому необхідно чітко визначити обсяг повноважень торгового агента.

У виключенні прикладу положення (1) встановлюється, що право на отримання платежів не надається агенту. Чи надавати агенту право на отримання платежів, чи ні, можливо в обох випадках, але з урахуванням важливості права на отримання платежів, безпечніше для доручителя не надавати це право агенту.

Положення прикладу (10) встановлює призначення додаткових агентів. Якщо дозволено призначати додаткових агентів і ще більше їхніх агентів, місце відповідальності у випадку виникнення проблем з клієнтами може стати неясним. Однак, при укладанні договору з великим торговим агентом, призначення додаткових агентів часто є передумовою. Тому, чи дозволити призначення додаткових агентів, слід вирішувати в залежності від конкретної угоди.

Положення про метод продажу на основі купівлі-продажу

У випадку, коли метод продажу є на основі купівлі-продажу, слід дотримуватися наступних положень:
(1) Сторона А повинна прийняти пропозицію від Сторони Б про купівлю товару, що обробляється, за методом продажу та умовами продажу, вказаними в додатку.
(2) Сторона А повинна негайно прийняти або відхилити пропозицію від Сторони Б про купівлю товару, що обробляється, за методом продажу та умовами продажу, що відрізняються від тих, що вказані в додатку.
(3) Сторона Б повинна виконувати всі дії, включаючи угоду про використання, щодо продажу товару користувачам під своєю відповідальністю, відповідно до формату та методу, вказаного Стороною А.
(4) Сторона Б не повинна затверджувати дозвіл на використання користувачам за форматом та методом, відмінним від того, що встановлено Стороною А, без дозволу Сторони А. У випадку змін, дозвіл повинен бути отриманий від Сторони А у письмовій формі.
(5) Всі витрати, пов’язані з продажем, укладанням угоди та передачею платежів, покладаються на Сторону Б.
(6) Сторона Б повинна отримувати плату за використання під своєю відповідальністю. Сторона А не несе жодної відповідальності за будь-які збитки, пов’язані з передачею платежів.
(7) Якщо не вказано інше в додатку, Сторона Б повинна продавати товар, що обробляється, укладаючи угоду з контрагентом Сторони А як постачальником послуг. Продаж товару, що обробляється, особам, що не є контрагентами Сторони А (далі “повторний продаж”), вважається невиконанням зобов’язань Сторони Б перед Стороною А, і вважається, що Сторона Б не зазнає збитків від розірвання або інших дій Сторони А.
(8) Незважаючи на попередній пункт, якщо в додатку вказано спеціальні положення, Сторона Б може продавати товар, що обробляється, особам, що не є контрагентами Сторони А (далі “місце повторного продажу”). Однак, всі питання, пов’язані з бізнесом, технологіями та іншою підтримкою для місця повторного продажу, покладаються на Сторону Б, а Сторона А виключається з усіх обов’язків.

Цей приклад положення передбачає тип агентського договору на основі купівлі-продажу. У випадку типу на основі купівлі-продажу, зазвичай обмеження на агента з боку доручителя не є таким великим, оскільки агент здійснює угоду з клієнтом і несе відповідальність за угоду.

Отже, безумовно, право на отримання платежу належить агенту. Пункт (6) цього прикладу положення регулює цю точку з обережністю.

Дещо характерним є те, що, як зазначено в пункті (1) цього прикладу положення, доручитель повинен обов’язково продати товар або послугу агенту, якщо він дотримується заздалегідь встановлених умов продажу тощо.

Однак, в агентському договорі, агент проводить рекламні активності, виходячи з того, що він обов’язково може придбати товари або послуги від доручителя, і тому, що він не може надати товари або послуги, незважаючи на заявку від клієнта, це є неприпустимим для агента. Тому пункт (1) цього прикладу положення можна вважати важливим положенням для агента.

Стаття про комісійні від продажу

1. Якщо метод продажу є комісійним і угода про цей продаж укладена, сторона А повинна заплатити стороні Б комісійні, вказані в додатку.
2. Після оплати комісійних за цю статтю, якщо виявиться, що угода про продаж недійсна, і вона була скасована або розірвана, або якщо сторона А заплатила контрагенту відшкодування або інші грошові суми у зв’язку з дефектами цієї угоди, сторона Б повинна повернути комісійні стороні А.

У випадку агентського договору про продаж, прибуток агента від продажу просто дорівнює різниці між закупівельною ціною товару і ціною його продажу клієнту. Натомість у випадку агентського договору комісійного типу, комісійні від посередництва стають прибутком агента від продажу, тому необхідно встановити розмір комісійних в агентському договорі.

У випадку агентського договору комісійного типу, зазвичай агент отримує комісійні за умови, що між клієнтом і замовником укладено договір про надання товарів або послуг. Щодо суми комісійних, вона може бути встановлена як фіксована сума “за кожну угоду в розмірі ○ гривень”, так і відсоток від продажу “○% від ціни продажу”.

Найважливішим у статті про комісійні від продажу є умови, за яких вони нараховуються. Навіть якщо угода між клієнтом і замовником укладена, конкретне формулювання може відрізнятися в залежності від товару або послуги, які обробляються. Наприклад, у випадку агента з продажу додатків, це буде формулюватися як “коли клієнт реєструється в додатку, який надає замовник”. Щоб уникнути сумнівів у майбутньому, важливо чітко визначити умови, за яких нараховуються комісійні, в залежності від товару або послуги, які обробляються.

Також ефективно встановити випадки, коли комісійні не підлягають оплаті, навіть якщо угода між клієнтом і замовником була укладена, як це вказано в другому пункті прикладу статті. Це пов’язано з ризиком, що агент з продажу може використовувати так званих “сакура” для подання заявок на угоди, а потім негайно їх анулювати, щоб збільшити кількість угод.

Клаузула про передачу товару

У випадку, коли товар, що обробляється, є матеріальним, слід дотримуватися наступних положень:
(1) Перша сторона зобов’язується безпосередньо передати товар контрактній стороні.
(2) Незважаючи на положення попереднього пункту, Перша сторона може передати товар Другій стороні заздалегідь, і Друга сторона може безпосередньо передати товар контрактній стороні. Однак, якщо Друга сторона безпосередньо передає товар, вона повинна негайно повідомити Першу сторону про назву товару, кількість, ціну за одиницю, загальну суму та дату відправки.
(3) Витрати, зазначені в попередньому пункті, покладаються на Першу сторону.

Якщо товар є тим, що продається через агентство, необхідно визначити спосіб передачі товару клієнту. Залежно від того, хто зберігає запаси – доручитель чи агентство, зазвичай доручитель зберігає запаси і безпосередньо передає товар клієнту. Пункт (1) припускає такий випадок.

Однак, незважаючи на те, що запаси товарів зберігає доручитель, фактична передача товару може бути доручена агентству з продажу. Це тому, що агентство з продажу є контактною точкою для клієнта, і в деяких випадках торгівля може пройти гладше, якщо товар безпосередньо передається клієнту з агентства з продажу. Пункт (2) припускає такий випадок.

Якщо угода передбачає лише один з варіантів, зазначених в пунктах (1) та (2), достатньо визначити лише одну клаузулу. З іншого боку, якщо обидва варіанти передбачаються для агентства з продажу або клієнта, було б добре встановити клаузули, як зазначено вище.

Умови використання торгової марки

1. Якщо Б хоче використовувати торгову марку, на яку А має право використання, Б повинен заздалегідь подати заявку до А і отримати його згоду. Умови використання торгової марки, що була підтверджена, повинні відповідати вимогам А.
2. Незважаючи на попередній пункт, А вважається, що дозволив використання торгової марки в межах, необхідних для посередництва або перепродажу товарів, протягом терміну дії цього договору.

Торгова марка – це знак (ідентифікаційний знак), який використовується бізнесом для відрізнення своїх товарів та послуг від товарів та послуг інших компаній. Подавши заявку на реєстрацію торгової марки в Патентне відомство, ви отримуєте право на торгову марку, і реєстратор може використовувати торгову марку ексклюзивно. Детальніше про права інтелектуальної власності, включаючи права на торгову марку, описано в наступній статті.

https://monolith.law/corporate/intellectual-property-infringement-risk[ja]

Припускається, що дистриб’ютор, який здійснює просування товарів або послуг замовника, використовує торгову марку. Оскільки третя особа не може використовувати торгову марку без згоди власника, в пункті 1 прикладу умов встановлено, що потрібно отримати згоду власника, яким є замовник. Детальніше про штрафи за порушення прав на торгову марку описано в наступній статті.

https://monolith.law/corporate/penalty-for-trademark-infringement[ja]

Крім того, пункт 2 прикладу умов передбачає, що очікується використання торгової марки дистриб’ютором, оскільки він був уповноважений на продаж. Тому, за винятком випадків, коли власник торгової марки, яким є замовник, спеціально заборонив це, вважається, що було надано дозвіл на використання торгової марки.

Підсумки

Це не обмежується лише IT-компаніями, але часто трапляється, що при продажу інструментів або додатків, розроблених власними силами, вони доручаються дистриб’юторам. Є декілька видів юридичних договорів з дистриб’юторами, і вибір залежить від того, де ви хочете отримати прибуток з точки зору бухгалтерії, а також від того, наскільки велику відповідальність за договір може прийняти доручитель з бізнесової точки зору. Важливо налаштувати договір таким чином, щоб ці рішення могли бути реалізовані юридично, тому рекомендується звернутися до юриста або іншого фахівця при складанні договору з дистриб’ютором.

Інформація про створення та перегляд договорів нашим бюро

Юридичне бюро “Моноліт” як фірма, що спеціалізується на IT, інтернеті та бізнесі, надає послуги зі створення та перегляду різноманітних договорів, не обмежуючись договорами про агентські відносини, для наших корпоративних клієнтів та компаній-клієнтів.

Якщо вас цікавить, будь ласка, ознайомтеся з деталями нижче.

https://monolith.law/contractcreation[ja]